ЗА ТАКОЙ ТЕКСТ, НО С РЕШЕНИЕМ,
ЕСЛИ НЕ ЗНАЕТЕ ТО НЕ РЕШАЙТЕ, КИНУ ЖАЛОБУ!
1. Определите зна¬че¬ние пе¬ре¬мен¬ной c после вы¬пол¬не¬ния сле¬ду¬ю¬ще¬го фраг¬мен¬та про-грам¬мы. ответ за¬пи¬ши¬те в виде це¬ло¬го числа.
a := 20;
b := 15;
b := 3 * b - a;
if a > b then
c := 2 * a + b
else
c := 2 * a - b;

2. Определите, что будет на¬пе¬ча¬та¬но в ре¬зуль¬та¬те ра¬бо¬ты сле¬ду¬ю¬ще¬го фраг¬мен¬та программы:
var k, s: integer;
begin
s:=0;
k:=0;
while k < 30 do begin
k:=k+3;
s:=s+k;
end;
write(s);
end.

3. В программе описан одномерный целочисленный массив с индексами от 0 до 10 и целочисленные переменные k, i. В приведенном ниже фрагменте программы массив сначала заполняется, а потом изменяется:
for i : = 0 to 10 do A[i] : = i;
for i : = 0 to 4 do begin
k : = A[i];
A[i] : = A[10-i];
A[10-i] : = k;
end;

Чему будут равны элементы этого массива?

4. Дано А = A716, B = 2518. Найдите сумму A + B. ответ укажите в двоичной системе.

5. При ре¬ги¬стра¬ции в ком¬пью¬тер¬ной си¬сте¬ме каж¬до¬му поль¬зо¬ва¬те¬лю выдаётся пароль, со¬сто¬я¬щий из 12 сим¬во¬лов и со¬дер¬жа¬щий толь¬ко сим¬во¬лы А, Б, В, Г, Д, Е. Каж¬дый такой па¬роль в ком¬пью¬тер¬ной про¬грам¬ме за¬пи¬сы¬ва¬ет¬ся ми¬ни¬маль¬но воз¬мож¬ным и оди¬на¬ко¬вым целым ко¬ли¬че¬ством байт, при этом ис¬поль¬зу¬ют по¬сим¬воль¬ное ко¬ди¬ро¬ва-ние и все сим¬во¬лы ко¬ди¬ру¬ют¬ся оди¬на¬ко¬вым и ми¬ни¬маль¬но воз¬мож¬ным ко¬ли¬че¬ством бит. Определите, сколь¬ко байт не¬об¬хо¬ди¬мо для хра¬не¬ния 20 паролей.

Фрактальна графіка Фрактальна графіка обраховується як векторна, але відрізняється тим, що жодних об'єктів у пам'яті комп'ютера не зберігається. Зображення будується за рівнянням(або за системою рівнянь), тому нічого, крім формули, зберігати не потрібно. Змінивши коефіцієнти у рівнянні, отримують зовсім іншу картину. Найпростішим фрактальним об'єктом є фрактальний трикутник. Фрактальними властивостями володіють багато об'єктів живої і неживої природи. Звичайна сніжинка при збільшенні виявляється фрактальним об'єктом. Фрактальні алгоритми лежать в основі росту кристалів і рослин. Властивість фрактальної графіки моделювати образи живої природи обчисленням часто використовують для автоматичної генерації незвичних ілюстрацій. Фрактал ( лат. Fractus – складений із фрагментів) – це зображення, якескладаеться із подібних між собою елементів. Побудова фрактального малюнка може відбуватися за деяким алгоритмом або шляхом автоматичної генерації зображень за до обчислень за певними формулами. Зміна в алгоритмах або значень коефіцієнтів у формулах приводить до модифікації зображення. Фрактальну графіку часто використовують для графічного представлення даних під час моделювання деяких процесів, для автоматичної генерації абстрактних зображень, у розважальних програмах. Як і кожна графіка чи програма фрактальна графіка має свої переваги та недоліки. Переваги фрактальної графіки 1) Малі обсяги даних. 2) Простота модифікації зображень. 3) Можливість деталізації зображення. Недоліки фрактальної графіки: 1) Абстрактність зображень. 2) Необхідність використання досить складних математичних понять і формул.

#include "stdafx.h"
#include <stdio.h>
#include <windows.h>

int main()  
  {
    SetConsoleCP(1251);      
    SetConsoleOutputCP(1251);  
 
int const n=3;
int mas[n][n];
int sum1, sum2;
bool magik;

for (int i=0; i<n; i++)
    for (int j=0; j<n; j++)
         {
           printf("mas[%d][%d] = ", i+1, j+1);
           scanf("%d",&mas[ i ][ j ]);
         }

printf("\nВведенная матрица:\n");
     for (int i=0; i<n; i++)
        {
             for (int j=0; j<n; j++)
                       {
                          printf("%d  ",mas[ i ][ j ]);
                       }
             printf("\n");
         }

sum1=0;
sum2=0;

for (int i = 0; i<n; i++)
     {
            sum1 += mas[ i ][ i ];
            sum2 += mas[ i ][ n-1-i ];
      }

printf("Сумма главной диагонали = %d\n", sum1);
printf("Сумма побочной диагонали = %d\n", sum2);

magik = true;
for (int i=0; i<n; i++)
    {
        if (sum1==sum2)
             {
                 sum2=0;
                 for (int j=0; j<n; j++)
                    {
                        sum2 += mas[ i ][ j ];
                     }
              } else  { magik=false; break; }
     }

if (magik==true)
     {
           for (int i=0; i<n; i++)    
               {
                   if (sum1==sum2)
                        {
                           sum2=0;
                           for (int j=0; j<n; j++)
                               {
                                   sum2 += mas[ j ][ i ];
                               }
                         }
                        else  { magik=false; break; }
                 }
       }

if (magik==true)
    printf("\nМатрица является магическим квадратом\n");  
else
    printf("\nМатрица не является магическим квадратом\n");

system("pause");
return 0;
}