Выбирай сам пункты I. Автобиографический характер рассказа В. Распутина «Уроки французского». (Рассказ «Уроки французского» носит автобиографический характер, это искренний и правдивый рассказ писателя о том, какие трудности ему пришлось пережить в детстве, с какими людьми встретиться.) II. Поступки мальчика, которые вызывают у меня уважение.1. Жизнь в деревне. (Главный герой с детства приучен к трудностям. Зная, как тяжело матери, он всячески старается ей Односельчане, обращаясь к нему за он был первым грамотеем в деревне), часто благодарили его: кто ведром картошки, кто копейкой. Учеба в школе ему давалась легко, и мать решила, «наперекор всем несчастьям», отправить сына учиться дальше в райцентр.)2. Что привлекает меня в характере героя. (Прежде всего — его стремление учиться во что бы то ни стало. Он терпеливо выносит и голод, и тоску по дому — только бы учиться. А чтобы учиться, нужны силы, которых с каждым днем становится меньше из-за постоянного недоедания. Мальчик решает победить обстоятельства: он учится играть в «чику», «зарабатывает» каждый день на банку молока, которое ему так необходимо, терпит побои Птахи, но держится с достоинством.)3. Роль Лидии Михайловны в жизни мальчика. (Лидия Михайловна, учительница французского языка мальчику в трудную минуту. Узнав, что он голодает и старается любым заработать рубль на банку молока, она делает все, чтобы ему: пытается угощать у себя дома после занятий французским, посылает ему посылку, играет в «чику». Своими поступками она заставляет мальчика поверить в доброту и бескорыстие. Жизненные уроки, которые она ему преподала, намного важнее уроков по школьной программе. И писатель с благодарностью вспоминает Лидию Михайловну, сумевшую своим теплом и вниманием согреть его душу.) III. Почему я советую прочитать рассказ В. Распутина «Уроки французского» своим сверстникам. (Мне очень понравился рассказ «Уроки французского», и я советую прочитать его своим сверстникам. Познакомившись с главным героем, они узнают, что любые трудности можно преодолеть, если у тебя есть цель. А уроки доброты и человечности, которые преподала своему ученику Лидия Михайловна, должны стать главными уроками в их жизни.)
Значення води. Кількісно вода займає перше місце серед хімічних сполук будь- якої клітини. Наявність води є обов'язковою умовою життєдіяльності організмів. Які ж функції виконує в біосистемах ця найпоширеніша на Землі речовина?
• Вода – універсальний розчинник для йонних і багатьох ковалентних сполук, забезпечує протікання хімічних реакцій, транспорт речовин у клітину і з клітини.
• Вода – реагент, за участю якого в клітинах відбуваються реакції гідролізу та гідратації, окисно-відновні та кислотно-основні реакції.
• Вода – теплорегулятор, підтримує оптимальний тепловий режим організмів і забезпечує рівномірний розподіл теплоти в живих системах.
• Вода – осморегулятор, що забезпечує форму клітин, транспорт неорганічних речовин.
• Вода – опора, забезпечує пружний стан клітин (тургор), виступає амортизатором від механічних впливів на організм, виконує функцію гідроскелету в багатьох тварин.
• Вода – засіб транспорту, здійснює зв'язок в клітинах, між клітинами, тканинами, органами і забезпечує гомеостаз та функціонування організму як єдиного цілого.
• Вода – середовище існування для водних організмів, у ньому здійснюються пасивний рух, зовнішнє запліднення, поширення насіння, гамет і личинкових стадій наземних організмів.
• Вода – конформатор, має вагоме значення в організації просторової структури (конформації) біополімерів.
Властивості води. Роль води в біосистемах визначається її фізико-хімічними властивостями.
■ Для чистої води характерні прозорість, відсутність смаку, кольору, запаху. Природна вода завжди містить різні домішки: розчинені речовини у вигляді йонів, нерозчинені сполуки – у вигляді суспензії. Вода – єдина речовина на Землі, яка одночасно і у великій кількості зустрічається в рідкому, твердому і газоподібному станах.
■ Густина води за температури +4 °С є максимальною і дорівнює 1 г/см3. Із зниженням температури густина зменшується, тому лід плаває на поверхні води.
■ Вода має аномально високі питому теплоємність (4,17 Дж/гК), теплоту випаровування (за температури 100 °С – 2253 Дж/г), теплоту танення (за температури 0 °С – 333,98 Дж/г).
■ Воді властивий виключно великий поверхневий натяг за рахунок потужних сил зчеплення (когезії), пов'язаних з утворенням водневих зв'язків між молекулами.
■ Для води характерна властивість прилипання (адгезії), яка проявляється у разі підняття її проти гравітаційних сил.
■ Воді у рідкому стані властива текучісь, нестискуваність, чим обумовлені явища осмосу та тургору.
■ Вода має амфотерні властивості, тобто проявляє властивості як кислоти так і основи та бере участь у кислотно-основних реакціях.
■ Вода здатна виступати і як відновник, і як окисник, здійснюючи біологічно важливі окисно-відновні реакції обміну речовин.
■ Молекули води полярні, завдяки чому беруть участь у реакціях гідратації, забезпечуючи розчинення багатьох хімічних сполук.
■ Вода бере участь у біологічно важливих реакціях розкладання – реакціях гідролізу.
■ Молекули води здатні дисоціювати на йони: Н2O = Н+ + ОН-.
