Після нетривалого перебування у Франції, де з закінченням війни потреба в його конструкторському таланті вичерпалася, І.І.Сікорський переїхав до США і там через чотири роки з групою російських емігрантів організував літакобудівельну фірму. Експлуатація першого збудованого в США на базі «Іллі Муромця» літака S-29А (1924) дала змогу зміцнити становище фірми. В 1920-ті роки було збудовано цілу серію літаків І.І.Сікорського різних типів. Наприкінці 1920-х років фірма І.І.Сікорського увійшла до складу могутньої авіаційної корпорації «Юнайтед еркрафт енд транспорт корпорейшн». Його конструкторська діяльність отримала нові стимули для розвитку.
Наприкінці 30-х років І.І.Сікорський перейшов на створення вертольотів. Упродовж двох десятиріч він конструював вертольоти різних класів, що дістали велике поширення. Його фірма, яка з 1943 р. стала знову самостійною, була провідним виробником вертолітної техніки. З виробництва вертольотів І.І.Сікорського почалося серійне вертольотобудування не лише в США, а й у Великобританії та Франції. Після виходу на пенсію в 1957 р. і до смерті І.І.Сікорський залишався консультантом фірми.
У житті людини багато цінностей, але все-таки є найголовніші, без яких жодна особистість не може уявити своє буття. Звичайно, вони визначаються самою людиною залежно від її моралі, виховання, мети існування на цій землі.
Прочитавши повість відомого англійського письменника Ч. Діккенса «Різдвяна пісня в прозі», я замислилася, що ж таки є найціннішим у житті людини. Для героя повісті, Скруджа, найбільше значення мали гроші. Але потім він зрозумів, що вони не приносять щастя.
Незважаючи на величезне багатство, Скрудж залишався самотнім. Як виявилося, самотність не залишала героя упродовж усього життя. У дитинстві хлопчик був позбавлений батьківського тепла, піклування, родинного кола. Він зрадив кохану, друзів. «Один, як перст, на всьому білому світі», — такий сумний висновок прожитого життя.
Чи була у Скруджа можливість змінити своє життя? Так, але він ніколи не замислювався над цим питанням. Та коли побачив свій похорон, тоді й повернувся думкою до прожитих років. Ця подія перевернула його душу. Він зрозумів, що сам винен в усьому. Скрудж вирішив змінитися, адже зробити це ніколи не пізно. І сталося це в різдвяну ніч.
Уже вранці він наказав краще топити в конторі, підвищив Бобу платню, дав грошей на лікування крихітки Тіма, зробив подарунки усім Кретчитам, роздавав гроші злидарям. Та найголовніше, що зрозумів Скрудж, це те, що сила людини не в грошах, а в сім'ї. Для кожного родина — це опора й підтримка. Як писав французький письменник XIX століття А. Монтерлан, «домашнє вогнище має бути вогнищем, до якого ми завжди повертаємося».
І Скрудж почав жити щастям інших людей, допомагаючи їм, ставши добрим, щедрим, милосердним. Важко не погодитися зі словами німецького поета і філософа Й. В. Гете: «Людина живе справжнім життям, якщо щаслива чужим щастям».
