Під час падіння променя світла на межу розділу двох середовищ промінь змінює свій напрям, залишаючись у даному середовищі, – це явище називається відбиванням світла.
Кут падіння – кут між променем, що падає, та перпендикуляром до відбиваючої поверхні, проведеним у точці падіння променя.
Кут відбивання – кут між відбитим променем та перпендикуляром до відбиваючої поверхні, проведеним у точці падіння променя.
Розрізняють дифузне (або розсіяне) і дзеркальне відбивання. Дзеркальна поверхня відбиває світло в цілком певному напрямку. При дифузному відбиванні світло розсіюється в усіх напрямках.
Закони відбивання:
– падаючий і відбитий промені лежать в одній площині з перпендикуляром, проведеним до відбиваючої поверхні в точці падіння;
– кут падіння дорівнює куту відбивання.
Хід променів при відбиванні світла має властивість оборотності: якщо точковий об’єкт і його зображення поміняти місцями, то хід променів при цьому не зміниться, зміниться лише їхній напрям.
Крім світла, властивість відбиватися від перешкод має і звук. Прикладом цього явища є луна, яку ми можемо чути в горах.
Объяснение:
Внутренняя энергия тела - это энергия движения и взаимодействия частиц, из которых состоит тело.
Её можно изменить либо с работы, либо с теплопередачи.
Изменение внутренней энергии тела при теплопередаче характеризуется величиной, называемой количеством теплоты.
Поэтому задача состоит в том, чтобы найти количество теплоты, выделенное при остывании/
Дано:
V = 150мл = 0,00015м³
t₁= 35⁰С
t₂ = 10⁰C
c (djls) = 4200Дж/кг⁰С
р = 1000кг/м³
Q - ?Дж
Q = cm (t₁ - t₂) = 4200 *p*V( 35-10) = 4200*1000*0,00015*25 = 42*10²*10³*15*10⁻⁵ *25 = 15750 (Дж)
