Патриції були правлячим класом ранньої Римської імперії. Лише певні сім'ї були частиною патриціанського класу, і цей статус давався із народження. Патриції складали лише невеликий відсоток римського населення, але вони тримали всю владу.
Усі інші громадяни Риму були плебеями. Плебеями були землероби, ремісники, заробітчани та воїни Риму. На ранніх стадіях Риму плебеї користувалися малим спекторм прав. Усі державні та релігійні посади займали патриції. Патриції приймали закони, володіли землями і були полководцями в армії. Плебеї не могли займати державні посади і навіть не мали права одружуватися з патриціями.
Цікаві факти про плебеїв та патриціїв
• Третім соціальним класом у римському суспільстві були раби. Приблизно третина людей, що жили у Римі, були рабами.
• Один з найвідоміших сенаторів Риму, Цицерон, був плебеєм. Оскільки він був першим із своєї сім’ї, який був обраний до сенату, його називали «новою людиною».
• Загалом плебеї та патриції не змішувались соціально.
• Юлій Цезар був патрицієм, але його іноді вважали чемпіоном простого плебейського народу.
• Плебейською радою керували обрані трибуни. Плебейською радою було прийнято багато нових законів, оскільки процедури були простішими, ніж у сенаті. Плебейська рада втратила владу з падінням Римської республіки.
Если бы мы не делили текст, то читателю было-бы непонятно что в нем написано. Чтобы понять, зачем нужны предложения и, соответственно, зачем нужны знаки конца предложения, стоит для начала дать определение самому термину «предложение». Наименьшая единица языка, представляющая собой организованное объединение слов (или одно слово) и имеющая интонационную и смысловую законченность. Как в письменной, так и в устной речи, с предложений люди могут сообщать что-то, побуждать к действию или во Длина предложения может быть различной, вплоть до одного слова (например: Стемнело.).
