Прочитай признаки, присущие воинской повести и житию. Распредели эти признаки (запиши их номера) в две группы. PENGAL
Признаки, присущие воинской повести и житию
1. Жанр древнерусской литературы XI-XVII вв.
2. В основе жанра лежит изображение исторического события, связанного с героической борьбой народа против внешних врагов.
3. Прославляются святые, происходит идеализация образов.
4. Герои творят чудеса.
5. Патриотический пафос сочетается с публицистической оценкой событий, эпичность -с взволнованным лиризмом
б. Есть описание детства святого.
7. Центральный герой - реальная историческая личность, представленная в качестве идеального воина-христианина.
8. Герои проявляют любовь к Богу, живут по заповедям.
9. Важное место занимает красочное описание сражений.
10. Герой не просто умирают, происходят посмертные чудеса.
11. В конце XIV – начале XV в. испытывает воздействие агиографии и деловой письменности. Положительные герои начинают предаваться благочестивым размышлениям, молятся, в произведениях рисуются
12 есть похвальное слово Святым.
​

Сенат — состоит из двух частей - Правительствующий (ведающий вопросами местного управления) и Судебный (являющийся высшей судебной инстанцией и контролирующий все судебные учреждения). Члены Сената пожизненно должны были избираться Думой и утверждаться императором.
Государственная Дума — выборный высший законодательный орган страны. Без согласия Думы монарх не имел права издавать законы, но мог всегда рас-пустить Думу.
Государственный совет — совещательный орган при императоре, как связующее звено между монархом и законодательными, исполнительными, судебными органами империи. Члены совета назначались императором и несли ответственность только перед ним.
Министерства — орган исполнительной власти со строго определенными функциями и порядком. Министры назначались императором и должны были нести ответственность перед Государственной Думой.

Як діяти?

Треба знати, що під час виникнення паніки головне – навчитися зберігати критичність мислення й відновити контроль над своєю поведінкою.

У ситуації загрози не намагайтеся бігти в той бік, куди прямують усі. Часто люди, які починають панічно бігти першими, підсвідомо обирають траєкторію руху найбільш знайомою дорогою. Одразу ж спрацьовує ефект натовпу, коли всі довколишні теж квапляться в той бік. Далеко не завжди саме цей напрямок руху є найбезпечнішим.

Тому намагайтеся максимально відсторонитися від натовпу у випадку, якщо ви не опинилися у середині руху. Зробіть глибокий вдих, зупиніться й роздивіться навсібіч. Визначте найнебезпечніший об’єкт. Намагайтеся прийняти рішення, яке до вам максимально захистити себе. Виконуйте його, навіть якщо більшість рухається у протилежному напрямку. Якщо виникла шокова реакція, психологічно захистити самого себе практично неможливо, тому що на початковій стадії людина перебуває у збудженому стані, а потім у неї порушуються контакти із зовнішнім світом. Проте, можна до близьким вам людям, які опинилися у такому стані. Впливати на свідомість людини, яка знаходиться в стані шокової реакції необхідно, надаючи їй чіткі й прості інструкції до дії у стверджувальній інтонації. Одночасно намагайтеся доторкнутися до людини, наприклад погладьте її по голові або плечах, і спрямувати її у найбезпечніше місце.