Прилад складається з магнітної стрілки, вісь якої може вільно обертатись в агатових підпорках, закріплених на латунній консолі-рамці 2. В рамці закріплена пластмасова шкала, яка має 360 поділок.
Шкала розділена на чотири частини (в кожній по 90 поділок). За «нульові» прийняті поділки, що розміщені на діаметрі круга шкали, який перпендикулярний до рамки. Поділки, яка відповідають значенню «90°» - це ті, які розміщені на діаметрі шкали, який паралельний до рамки. Рамка закріплена на стойці 3, яка розміщена на пластмасовій підставці 1.

рис 1
Вісь магнітної стрілки разом з рамкою 2 і шкалою може обертатись у стойці 3 і фіксуватись з до спеціальної фасонної гайки 4.
ІІ. Визначення напряму індукції магнітного поля Землі.
Земля має потужне магнітне поле, яке захищає всіх мешканців планети від іонізаційного випромінювання, що спрямоване з космосу. Досі науковці не дійшли згоди про причини земного магнетизму, але однією з найпопулярніших, на сьогоднішній день, гіпотез є та, яка пов'язує виникнення магнітного поля Землі, з магнітним полем, яке створюють потоки розплавленого металу у надрах планети.
Для визначення напряму ліній індукції магнітного поля Землі використовують дві величини - магнітний нахил, та магнітне схилення (рис 2).
Магнітний нахил () - це вертикальний кут між горизонтальною поверхнею та напрям ліній індукції Землі.
Магнітне схилення ( ) - це горизонтальний кут між напрямом істинного (географічного) меридіана та проекцією індукції поля на горизонтальну площину (напрямом магнітного меридіана).
Глагол - это самостоятельная часть речи, изучаемая в морфологии. Его невозможно убрать из текста, ведь он потеряет всякий смысл. Также глаголы имеют разные формы, показывающие, как протекает действие. Они имеют два вида — совершенный и несовершенный.
Глаголы бывают переходные и непереходные. Переходные глаголы обозначают действие, переходящее на другой предмет, название которого стоит в винительном падеже без предлога. Все остальные глаголы — глаголы непереходные. Все возвратные глаголы — непереходные.
Глаголы имеют формы наклонений, которые показывают, как говорящий оценивает действие, т. е. считает ли он его реальным или возможным при каком-либо условии, или желательным. В русском языке три наклонения:
Изъявительное наклонение, показывающее, что действие реально, на самом деле происходит, происходило или произойдет. В изъявительном наклонении глагол изменяется по временам, имеет формы настоящего и будущего времени.
Условное наклонение, показывающее, что действие возможно лишь при определенном условии. Сослагательное наклонение образуется от формы времени путем прибавления частицы бы. В сослагательном наклонении глаголы изменяются по числам, а в единственном числе по родам.
Повелительное наклонение наклонение, обозначающее действие, которое велят, просят, советуют совершить. Повелительное наклонение образуется прибавлением суффикса -и к основе настоящего времени или без суффикса.
Также у глаголов существует спряжение - это изменение глаголов в настоящем и будущем времени по лицам и числам.
Среди глаголов выделяется группа безличных глаголов, которые не изменяются ни по числам, ни по лицам, ни по родам.
