Камилло Гольджи, итальянский врач и учёный ,лауреат Нобелевской премии по физиологии и медицине в 1906 году.
Аппарат Гольджи назван в честь итальянского учёного Камилло Гольджи, впервые обнаружившего его в 1898 году.
Сухожильный орган Гольджи (нервно-сухожильное веретено) — рецепторный орган, располагающийся в местах соединения мышечных волокон с коллагеновыми пучками сухожилий.
Окра́шивание по ме́тоду Го́льджи — техника окрашивания нервной ткани, открытая итальянским физиологом Камилло Гольджи в 1873 году. Самим Гольджи метод был назван «чёрной реакцией» (итал. la reazione nera), но впоследствии стало больше известно как «метод Гольджи», «окрашивание Гольджи», или «окрашивание по методу Гольджи».
В нейробиологии клетками Гольджи называют вставочные тормозные нейроны, находящиеся в зернистом слое мозжечка. В 1964 г. они впервые были идентифицированы, как тормозные, Эклсом и др.
Камилло Гольджи родился 7 июля 1843 года (по некоторым источникам 7 июля 1844 года) на севере Италии, в деревне Кортено (сейчас Кортено-Гольджи), рядом с городом Брешиа.
21 января 1926 года в Павии, где прожил всю жизнь, Гольджи скончался.
Ракоподібні (Crustacea) — підтип тварин типу Членистоногі, які мають зчленований, схожий на шкарлупу скелет, який слугує їм як каркас для м'язів та інших внутрішніх органів, так і захистом від ушкоджень та ворогів. Підтип містить більше 67 тисяч видів тварин, які живуть переважно у морських і прісних водоймах, хоча низка видів мешкає на суходолі.[1] Традиційно підтип поділяють на дві умовні групи:
Нижчі ракоподібні звичайно живуть у товщі води і входять до складу планктону. Вони мають важливе значення у біосфері — є солідною частиною харчового раціону багатьох риб і китоподібних. Серед них є також види-паразити (наприклад, Cymothoa exigua). Сюди належать представники більшості класів ракоподібних.
Вищі ракоподібні — окремий клас ракоподібних, також мешканці морських і прісних водойм. На суші з цього класу живуть тільки стоноги та деякі раки (краб кокосовий). Річкові раки, краби, омари використовуються людиною в їжу. Крім того, багато раків (некрофаги) мають санітарне значення, бо звільняють водойми від трупів тварин.
Наука, що вивчає ракоподібних — карцинологія
