Задача 1. Петров И.Б., мужчина, 30 лет, водитель троллейбуса. Имеет рост 167 см, массу тела 73 кг.

Суточный рацион:

Завтрак: Сосиски с отварным картофелем (сосиски – 100 г., картофель – 100 г., масло сливочное несоленое – 10 г.), хлеб пшеничный из муки 1 с.– 50 г., булочка сдобная – 100 г., кофе - 200 г. с сахаром - 10 г.

Обед: Щи из квашеной капусты (говядина - 50 г., капуста квашенная - 200 г., картофель - 100 г., морковь свежая - 25 г., лук репчатый - 10г., помидоры - 10 г., сметана высшего сорта - 20 г.); картофель жареный с грибами (картофель – 200 г., грибы – 100 г., лук репчатый – 20 г., масло подсолнечное рафинированное – 40 г.), молоко – 200 г., хлеб ржано-пшеничный – 150 г.

Ужин: Сырники со сметаной (творог – 200 г., мука пшеничная 1 сорта – 20 г., яйцо – 20 г., сахар – 10 г., масло подсолнечное рафинированное – 20 г., сметана высшего сорта - 50 г.), колбаса вареная – 100 г., хлеб пшеничный из муки 1 сорта – 50 г., чай зеленый - 200 гр. с вареньем - 20 г.

Задание:

1) Рассчитать ИМТ

2) Вычислить суточную калорийность, сравнить с нормой потребления

3) Вычислить суточное потребление Б,Ж,У, сравнить с нормой

4) Вычислить соотношение Б:Ж:У

5) Вычислить процентное распределение калорийности по приемам пищи

6) Дать рекомендации по коррекции рациона

7) Перечислите возможные последствия для здоровья потребления такого рациона

Лишайник - симбиотический организм, тело которого образовано соединением грибных и водорослевых клеток. Гриб получает от водоросли питательные вещества, производимые водорослью в результате фотосинтеза. Гриб же создаёт водоросли более оптимальный микроклимат: защищает её от высыхания, экранирует от ультрафиолетового излучения, обеспечивает жизнь на кислых субстратах (поставляя фосфаты), смягчая действие ряда других неблагоприятных факторов. Из зелёных водорослей поступают многоатомные спирты, такие как сорбит, которые легко усваиваются грибом. 

Тваринний світ є важливою частиною біосфери нашої планети. Разом з рослинами тварини відіграють значну роль в міграції хімічних елементів, яка лежить в основі існуючих у природі взаємозв’язків.
На Землі існує більше 1,5 млн видів тварин, 60-70 % з них становлять безхребетні.
Ландшафтна різноманітність і велика територія України зумовлюють видове багатство тваринного світу. На її терені, включаючи акваторії Чорного і Азовського морів, живе близько 44 800 видів тварин. Найбільш широко представлені такі таксони: членистоногі — більш ніж 39 000 видів, круглі черви - 1 457, стьожкові черви - 1 188. найпростіші - більш ніж 1 200, хордові - більше 700, кільчасті черви - 400, молюски - 369 видів.
Найбільше уваги приділяється зараз вивченню, охороні, відтворенню та раціональному використанню хребетних тварин, фауна яких представлена в Україні більш гііж 200 видами риб, 18 видами земноводних, 20 видами плазунів, близько як 400 вилами птахів та 101 видом ссавців.
Тварини відіграють важливу роль у житті нашої планети та житті людини. Велике значення тварини мають у формуванні ландшафтів. За рахунок морських, переважно одноклітинних, тварин з твердим скелетом відбулося утворення осадових іорід (крейди, вапняку та ін.), поклади яких займають велику територію на поверхні Землі. З діяльністю представників кишковопорожнинних тварин (коралових поліпів) юв'язано виникнення в теплих морях чисельних коралових островів та коралових г 'фів, загальна площа яких дуже значна.
Велика роль належить тваринам в утворенні ґрунту і кори вивітрювання. Існуючі у великій кількості ґрунтові дрібні круглі черви (нематоди), ґрунтові кліщі, дощові чер- : личинки комах, різні ссавці та інші тварини розпушують ґрунт, сприяють аерації і
проникненню вологи, збагачують органічними речовинами, підвищують родючість.
За участю тварин формується хімічний склад підземних і ґрунтових вод.
Тварини впливають на життя рослин. Одні з них є запилювачами рослин (багато видів комах, деякі птахи - колібрі, нектарниці, окремі види летючих мишей), інші - “переносниками насіння (багато птахів і ссавців). Значна кількість рослин зовсім не може існувати без тварин, тому що без до останніх вони не можуть запилюватися або поширюватися. Велика кількість рослиноїдних тварин з’їдають рослини, сприяючи цим покращенню рослинного покриву.
Таким чином, беручи участь у кругообігу речовин у природі, впливаючи на стан розвиток інших її компонентів, тварини відіграють велику роль у підтриманні динамічної рівноваги в живій природі.
Життя тварин тісно пов’язане з життям рослин і тому зміни чисельності перших позначаються на загальному стані других. Різноманітні міжвидові відносини клалися і між тваринами, внаслідок чого вони всі знаходяться в залежності один від одного.
Все це говорить про велику роль, яку відіграють тварини в природних екосистемах.
Неоціненною є роль тварин у житті людини. Багато з них - важливе джерело харчування і сировина для промислового виробництва (сільськогосподарські тварини, риба, хутрові звірі, різноманітна дичина).
Фауна диких тварин є невичерпним джерелом для одомашнення. У наш час інтенсивно одомашнюються хутрові звірі (соболь, норка, лисиця та ін.), проводяться дослідження з приручення лося, страуса, білої куріпки, глухаря та інших. При виведенні нових порід з метою поліпшення якості існуючих використовуються для схрещування їх близькі дикі родичі.
Багато тварин є продуцентами корисних речовин (мед, віск, шовк, лак, спермацет, зміїна та бджолина отрута та ін.), які знайшли широке застосування в народній та офіційній медицині.
Безхребетні тварини мають особливе значення як фільтратори для очищення води - вони вилучають частки органіки та дрібних організмів із води, тим самим очищаючи ЇЇ (губки, коралові поліпи, сидячі поліпи, ракоподібні, молюски та ін.).
Багато видів тварин завдають шкоди сільському господарству, переносять збудників та викликають захворювання людини та сільськогосподарських тварин (найпростіші, гельмінти, комахи, гризуни та ін.). Водночас багато видів є винищувачами вказаних шкідників, в чому полягає їх велика користь.
Усім відоме естетичне значення тварин.
Тварини є об’єктами наукових досліджень, у тому числі медико-біологічних, використовуються як моделі в біоніці.