Выделить целую часть из дробей 47:8
выделить целую часть из дробей

​

НАСЛЕДСТВЕННОСТЬ ПРИ РАКЕ

Рак и наследственность, эта тема волнует многих людей, знающих об онкологических заболеваниях у кого-то из своих родственников. Современные научные исследования выяснили, что большинство онкологических заболеваний не относится к наследственному раку, а чаще всего является результатом перехода в него предраковых заболеваний.

Генетически передается лишь наследственная предрасположенность к раку.

Однако существуют и наследственные виды рака. По различным данным от 7% до 10% случаев злокачественных опухолей обусловлены наследственностью.

К наиболее часто встречающимся наследственным формам рака относятся: рак молочной железы, рак яичников, рак легкого, рак желудка, рак толстого кишечника,

меланома, острая лейкемия (см. ↓). К этой же категории рака, но с меньшей степенью наследования, относят нейробластомы, опухоли эндокринных желез, рак почек (см. ↓).

Важнейшую роль, как в процессе появления предраковых заболеваний, так и в процессе реализации наследственных форм рака, играет комплекс врожденных морфологических, психологических и функциональных особенности человека, носящий название "биологическая конституция".

Конституция человека выражается в определенных формах его телосложения, цвете глаз, кожи и волос, психоэмоциональной организации и характерных реакциях организма на различного рода воздействия. При этом в любой конституции имеются свои "слабые звенья", проявляющиеся в повышенной ранимости тех или иных тканей и готовности их к определенным типам патологических изменений - "диатезы".  

Различным видам диатеза всегда сопутствуют врожденные слабости тех или иных органов.  

Эти три генетические составляющие: конституция, диатез и органная слабость определяют наследственную предрасположенность к онкологическим заболеваниям.

Определение индивидуальной конституции, разновидности диатеза и имеющейся при этом врожденной органной слабости (т.е. вероятных органов-мишеней на фоне существующей наследственной отягощенности по раку), становится возможным при биологического высокочувствительного метода обследования по радужным оболочкам глаз .

Поведінка тварин більш різноманітна та складна, оскільки вони можуть пересуватися і, отже, змінювати умови існування. Тому в них дуже добре розвинені органи руху, чуття й нервова регуляція. Можна навести такі приклади поведінки тварин: полювання хижаків чи комахоїдних тварин, вигодовування пташенят дорослими птахами, шлюбні ігри, міграції, тобто подорожі, які здійснюють тварини суходолом, морем, повітрям тощо.Усі форми поведінки тварин можна об’єднати у дві групи — вроджені та набуті. Харчова поведінка й міграції належать до вродженої форми поведінки. Прикладом набутої поведінки може слугувати навчання — процес набуття організмом власного досвіду. Так, дорослі птахи навчають пташенят знаходити їжу та уникати небезпеки.Пристосування організмів до умов існування зумовлюють не тільки різні форми поведінки, а й особливості їхньої будови, процесів життєдіяльності, що забезпечують можливість існування організмів у певних умовах довкілля. Так, наприклад, тварини із захисним забарвленням або формою тіла стають менш помітними для ворогів. У нашій місцевості багато птахів та звірів, які змінюють темне літнє забарвлення на світле зимове, пристосовуючись таким чином до барв довкілля.І навпаки, забарвлення і поведінка тварин можуть бути дуже помітними. Так, яскраво забарвлені отруйні (колорадський жук, сонечко) або жалоносні (оси, бджоли) комахи «сповіщають» про небезпечність зустрічі з ними. А погрозливі пози різних змій та хижаків відлякують ворогів. Разом із тим привабливе яскраве забарвлення та специфічна поведінка забезпечують гуртування тварин у зграї або зустріч особин різних статей.Приклади пристосування до умов довкілля можна побачити в організмів, які живуть в умовах недостатньої зволоженості (кактуси, верблюди), у ґрунті (кроти, сліпаки), у воді (риби, водорості) тощо.