Як красиво попіл носить по салону.
Возять пацани колами, розпливаються райони.
Ні про що шкодувати немає буду; що залишив, небо приховає.
Знову свобода, я пірнаю з головою.
П'яний, п'яний, п'яний дощ пробирає дрож (по шкірі).
Ти ж в ці небеса більше не прийдеш (о боже).
Неусвідомлений туман палить, як вогонь (походу).
П'яний, гордий хлопчина проебал любов.
Вона приходить без сну.
Нікому не говорить, про що мріє.
Гроші, слова, абсолютної ролі не грають.
З голови хвиля, м'яко кайфом тіло обіймає.
Ой, дурень-дурень, ти нічого не розумієш.
Під величезним синім зливою, де залишилися ми з тобою.
Як же рано ваші діти відлітають за любов'ю.
Але занадто багато цьому житті, щоб знати польотів ціну подруга, я не той, з ким бути хотіла ти.
П'яний, п'яний, п'яний дощ ...
Объяснение:
«- Який Чіпка?
- А той… що, як навіжений, ганяє по селу…
- Ага!.. Чого ж це?
- Та каже: чи не купив би ти хліба?
- Якого хліба? - пита, роздумуючись, Грицько.
- Не знаю. Каже - хліб продати… А я стою собі та думаю: який це він хліб продає, й навіщо тобі хліб купувати, коли богу, свій ще потрохи тягнеться…
- Що ж ти йому одказала?
- Що ж я йому одказала? Сказала, щоб зайшов пізніше, як ти дома будеш…
- Ну, а він тобі - що?
- Каже: зайду - та й пішов з двору.
- Гм,- мугикнув Грицько.- От, дивіться, коли б не здурів парубок… З кругу спився!»
