цього року зима видалася морозною й сніжною. настав березень, але зима ще нотувала віхолами. здавалося, що холоди ніколи не покинуть наш край, та одногодня раптом потеплішало. ріка зламала кригу, наступного дня вода очистилася під льоду, і на легкому човні без весел і вітрил припливла в наш край
весна. місяць квітень кинувся їй назустріч і став вибачатися, що погано підготувався до її приходу: розтопив не всі кучугури снігу, позаливав низини водою, не підстелив під ноги зелені килими. на ті слова весна тільки посміхнулася, зійшла на землю, махнула рукавами своєї чудової сукні, і сталося
диво. над землею розлилося тепло, на вільних від снігу галявинах з’явилися перші квіти, а береза від радості заплакала солодкими сльозами.
