Гончарі.
Спочатку не було ніяких слів,
Бо світ мовчав і поглядав здалека
На те, як Головний із гончарів
Ліпив якусь планету замість глека.
(В такій роботі вічність наче мить).
Стомився Він, приліг перепочити,
А час, тим часом, знай собі летить,
Летить і не збивається з орбіти.
А недоліплена планета вже живе
Своїм життям хаОсним і сумлінним,
Щодня видумуючи щось нове
Таке ж хаОсне, суєтне й невпинне.
Але не сплять гончарики малі
І крутять круги босими ногами,
Неначе вісь прадавньої Землі,
Щоб не спинилась десь поміж світами.
І ліплять глеки, кринки, тарілки-
Нехитрий скарб селянського достатку,
І наших душ розбитих черепки
Складають в купку, нам усім на згадку.
ПривітЯк життя ??
-Привіт нормально, слухай ти не помітила, що в нашому світі стало набагато більше жорстокасті , і необдуманих вчинків???
-Ні... а чому питаєш? Ти можиш навести конкретні приклади???
-Так можу а питаю через те що мене непокєть моє життя в майбутньому
-Дивно я якось не замислювалась над тим... Чи це так важливо ???щоб забивати дурницями собі голову
-Ні ти не розумієш іменно по цій причині я тим цікавлюсяАдже якщо ми перестанемо думати і пілкуватися про світ в якому живемо , то він може це саме зробити і з нами
