Лежить Грицько, увесь уже посинів,
хрипить, здрігає, роздирає ковнір. Тут треба чітко провести межу. Уміє перекинутись в сороку,
а то виходить з комина, як дим. Чурай Маруся, що його любила,
любила, справді, вірно і давно,
тоді його із ревнощів убила,
підсипавши отруту у вино. Якесь чар-зілля або привороти,
і він не зміг його перебороти. Комусь колись чогось там підлили. Коли ж вона його причарувала,
він як сказився, геть одбивсь од рук. Вона ж на шиї так йому й повисла! —
то я собі й засіла за кущем.
