Мені в світі поталанило на гарних людей. І мої вихователі в дитячому садку, і мої учителі, і, перш за все, мої батьки — це люди, з яких я беру приклад. Усі вони вплинули на мою вихованість і ерудицію, власне кажучи, вони вплинули на мій характер, навчили чуйному ставленню до інших людей. Але замало бути чемним і доброзичливим для того, щоб усі навколо вважали тебе людиною з великої літери. Безумовно, не всім дано стати видатними і всесвітньовідомими людьми. Але кожний може стати людиною, яку поважають.
Объяснение:
Все наше життя - це вдосконалення себе, своєї мови, своїх знань. Вивчаючи мову, ми проходимо певний шлях.
Особисто я вважаю, що вивчити мову повністю не можливо, адже з кожним роком в ній з'являються певні поправки, нові слова, нове написання слів, зміна наголосу в словах. Ми вчимо мову постійно, навіть ненавмисне, наприклад, коли читаємо книгу в нашому словниковому запасі з'являється нове слово, яке автоматично запам'ятовується, хоча ми до цього не приклали ніяких зусиль.
Отже, спільним між мовою і дорогою є те, що вони є нескінченними і тернистими. У вивчанні мови іноді трапляються труднощі, як і на шляху дороги.
