Трансформувати подані складносурядні речення в безсполучникові. записати, розставляючи потрібні розділові знаки. визначити смислові відношення. 1. місяць зійшов над морем, і скелі стали ближчими. 2. фіолетові зморшки лягли на обличчя, і якась тепла турбота нахилила скелі над морем (з тв. м. коцюбинського). 3. першими покуштували картоплю іспанські моряки, а потім вона потрапила до італії (і. вихованець). 4. тільки купави жовтіють на дзеркальній гладі сонного озера, й бринить на їхніх вічно юних пелюстках далека пісня вірності (в. мірошниченко). 5. море дедалі втрачало спокій, і чайки знімались із одиноких берегових скель (м. коцюбинський).

З представлених фото зрозуміло, що центр Рівного був фактично островом серед боліт, ставків та власне луків річки Устя.

П'ятдесят, максимум сто метрів від центральної вулиці, яка раніше називалась Поштовою, а потім при поляках 3 Мая, в будь-який бік – і ти вже в болоті чи ставку. Можна уявити собі потужність «жаб’ячих концертів», а також хмари комарів, які атакували нещасних мешканців… А враховуючи відсутність централізованої каналізації та очисних споруд (а навіщо – можна все в річку), також можна уявити «охайність» берегів та «чистоту» водойм у межах міста.

Болото – воно і в Рівному болото, а хтось це порівнює з Венецією... До Венеції було досить далеченько (як власне, і зараз)…

І фото свідчать саме про це.

Діти – найдорожче багатство кожної людини. Заради їх щастя ми готові долати всі труднощі і перешкоди. В них – надія на щасливе майбутнє наших сімей, всього українського роду. Сьогодні ми просимо всією громадою міста підримати тих дітей, хто волею долі втратив сім'ю і створити для них родини, де зігріваються серця.
Всі ми родом з дитинства… У кожного існують перші спогади про тепло маминих рук, про бабусині казки на ніч, про татові дотепні жарти та сімейні свята, коли родина збиралась за великим столом. Ці спогади супроводжують нас протягом усього життя і залишаються своєрідною реліквією. Психологи стверджують, що характер людини формується в перші п'ять-сім років життя, і від того, якими вони були, багато в чому залежить її подальша доля.
Нам, цілком благополучним людям, важко уявити, що відчуває маленька дитина, від якої відмовляються батьки або ж якщо їх позбавляють батьківських прав. І майже безпорадна істота залишається наодинці з жорстоким навколишнім світом, у якому дуже мало любові, турботи та безпеки. Адже все це мала уособлювати родина, якої у крихітки тепер не існує…!