Присвійний займенник: Мій кіт дуже гарний, в нього руде хутро.
Особовий займенник: Я добре підготувалася до уроку біології.
Заперечний займенник: Ніщо не може заставити Ольгу вчитися на відмінно.
Вказівний займенник: Цей хлопчик дуже кмітливий.
Неозначений займенник: Абищо тут не було,безлад влаштували жахливий!
Зворотний займенник: Катя любить балувати себе морозивом.
Питальний займенник: Який подарунок ви приготували для матусі?
Відносний займенник: Дорого цінується те, що робиться вчасно.
Означальний займенник: Ти мій самий кращий друг.
Відповідь:
Я гадаю, всі люблять весну. Це період, коли природа оживає, пробуджується від зимового сну. Перші птахи повертаються з теплих країв і все навколо пронизується їх щебетом. Від такої краси радіє душа, тішиться око та співає серце. По-особливому гарно в цей період у батьківському саду. Поступово сходить сніг і земля залишається чорною, незахищеною. Та на ній уже починають з’являтися перші квіточки – проліски. І сад стає вже зовсім інший, ніжний, чарівний. Всі дерева потопають у духмяному ароматі ніжно-рожевих пелюсток. Вишні, яблуні, груші, персики ніби затаїлись у пахучому тумані. Так і приваблюють бджілок-трудівниць. З гілочки на гілочку перестрибують пташки. Щебечуть один до одного, розповідають ранішні новини. І так приємно їх часом послухати, сидячи на ганку. Може й для себе що цікаве почується. У такий момент складно всидіти вдома. Хочеться гати за такою красою знову й знову. Весняної пори всі хороші господарі дбають про свій сад. Наприклад, мої батьки щороку обрізають зайві гілочки на деревах і оббілюють стовбури, щоб захистити від шкідників. Сад весняної пори – прекрасний. Виграє рожевими, білими, зеленими фарбами. Весна – це художник і композитор, який пробуджує наші душі, змушує знову повірити в любов.
Пояснення: Члени речення не виділила.
