Безособовим називають дієслово,
що означає дію, яка реалізується сама по собі, незалежно від діяча. Безособові дієслова вживаються у
формі 3-ої особи однини або у формі середнього роду минулого часу. Вони можуть також мати форми умовного та інфінітива. Проте насправді значення особи, числа й роду безособові дієслова не мають, бо дії чи стан, які вони означають, відбуваються незалежно від
нашої волі. Тому безособове дієслово ніколи не поєднується з підметом. У безособових односкладних реченнях воно виступає головним членом — присудком.
