Здраствуй, мама! Пишу тобі цей лист, тому що вчора після сварки з тобою не змогла підійти до тебе , а ти ввечері великодушно не стала мене лаяти, дала мені можливість побыть однієї, розібратися у своїх почуттях і в думках. Моє серце буквально розривалося від почуттів, що нахлинули, провини, жалості, любові, а слова вимовити нелегко.
Сьогодні я вирішила написати цей лист, тому що мені легше буде розповісти тобі про свої почуття. Мама, я знаю, як тобі з нами іноді буває важко, але ми всі п’ятеро тебе дуже любимо. Мама, ти в мене схожа на казку, добру, чарівну
Особливо гостро я це стала відчувати ранньої восени, коли дерева одяглися в ажурний туман, коли дні ще такі теплі, а вечора вже такі мерзлякуваті. І чим далі, тим більше – з кожною миттю, з кожним новим листочком, торкнутим багряно – жовтим сяйвом
