Використовуючи подані афоризми і прислів’я як цитати, напишіть невеликий твір-роздум «я і мої друзі». використайте одне з наведених висловлювань як епіграф до творчої роботи.

«справжній друг пізнається в нещасті» (езоп).

«похибки друзів ми повинні вміти виправляти або знати, коли вони не серйозні» (г. сковорода).

«дружба – найбільший скарб» (н.

сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі докази, що найкраще аргументуватимуть ваші міркування. проілюструйте ваші думки посиланнями на приклади з художньої літератури або випадки з життя. сформулюйте висновки .

Головні члени речення (+ схеми)  

1) Довго ще говорили  обоє, обмірковуючи прочитане,

  то знову вони замовкали з приводу якоїсь думки,

  що випадково надходила  одному чи другому до голови.  

      [ ═ —, /_._/], то [— ═ х], (що ═).

2) Збулись твої (Шевченкові) слова пророчі,

і час оновлення настав, і темні просвітились  очі,

 вчорашній раб Всесильним став.

      [ ═ (вст.) —], і [— ═], і [═ —], [— ═].

3) А я додам: любити можна поезію в добу ракет,

  бо, дивна річ, людина кожна якоюсь мірою поет

     А [— ═]: [ ═ ], (бо , /вст./, — ═).

**Граматичні основи виділені: підмет підкреслений, інші – присудки  

(підкреслити відповідно)

__

Синтаксичний розбір складного речення  

Члени речення (підкреслити відповідно)

Довго(_._)  слухав(═)  того вечора(_._)  Валерій Іванович сповідь(_ _)  архітектора(~~), і(О)  боляче(_._)  було чути (═), як(О)  раз у раз(_._)  зривається(═)  в стражданні(_._)  голос цієї(~~)  мужньої(~~)  людини(~~).

Частини мови (надписати відповідно)

Довго(присл.)  слухав(дієсл.)  того(займ.)  вечора(ім.)  Валерій(ім.)  Іванович(ім.)  сповідь(ім.)  архітектора(ім.), і(спол.)  боляче(присл.)  було(дієсл.)  чути(дієсл.), як(спол.)  раз у раз(присл.)  зривається(дієсл.)  в(прийм.)  стражданні(ім.)  голос(ім.)  цієї(займ.)  мужньої(прикм.)  людини(ім.).

  [ ═ —], і [ ═ ], (як ═ —).

Характеристика:  

Складне речення з сурядним і підрядним зв’язком, розповідне, неокличне;

1-е просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене;

2-е просте, головне, односкладне, безособове, поширене, повне, неускладнене;

3-е просте, підрядне з’ясувальне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене.

Синтаксичний розбір речення  

Члени речення:
З багатьох(_ _)  античних(~~) міфів(_ _)  на мене(_ _)  чи не найбільше(~~) враження справляв(═) міф про людинолюбця Прометея(~~), який ніби вкрав(═) у богів(_ _)  вогонь(_ _), щоб передати(═) його(_ _)  людям(_ _), і міф про Ікара(~~),
|першу людину|(~~), що знялася на крилах(═) у небо(_._).

Граматичні основи:
1) підмети: міф (і) міф;
    присудок: справляв враження;
2) підмет: який;
   присудок: ніби вкрав;
3) (підмета немає);
     присудок: передати;
   4) підмет: що;
    присудок: знялася на крилах.  

Другорядні члени речення:
-     додатки: з багатьох міфів, на мене, у богів, вогонь, його, людям;
 -    означення: античних, найбільше; про людинолюбця Прометея, про Ікара;
-     прикладка: |першу людину|(~~);
-     обставина: у небо.   

1[З багатьох античних міфів на мене чи не найбільше враження справляв міф про людинолюбця Прометея, 2(який ніби вкрав у богів вогонь), 3(щоб передати його людям), і міф про Ікара, |першу людину|], 4(що знялася на крилах у небо).  

Схема: [ ═ O, (с.с. ═), (щоб ═ ), і O х, |~~|], (c.c. ═).
* O, …, і O – однорідні підмети в головній частині (вказати всередині—)
  с.с. – сполучникове слово (який, що – підмети)
  |~~| - відокремлена прикладка
__
  Складнопідрядне речення з послідовною (2 – 3) та паралельною (2, 4) підрядністю.
Підрядні: 2, 4 – означальні; 3 – обставинне мети (односкладне безособове).
Головна частина ускладнена однорідними підметами та відокремленою прикладкою.