Кожна дитина мріє мати свою домашню тварину. І батьки часто приносять її у домівку, сподіваючись, що завдяки тварині легше буде виховати в дитині відчуття відповідальності, бажання й уміння піклуватися про ближнього. Проте стає сумно, коли жива істота перетворюється на щось середнє між предметом інтер'єру і живою іграшкою. Граючи з тваринами, діти часто роблять їм боляче, на що відразу отримують відповідну реакцію: кішка може подряпати, собака — вкусити. Я дуже люблю домашніх тваринок. І ось нарешті батьки мені подарували на день народження кошенятко. Воно було маленьке, пухнасте, чорного кольору з білою цяточкою на лобі. Цяточка мала форму зірочки, тому всі почали називати кошеня Зірочкою. Кругленька мордочка з чорним носиком, блискучими очицями і маленькими стоячими вушками у мого кошеняти. Найбільше Зірочка любить гратися з паперовим метеликом. Я дуже люблю свою Зірочку і задоволений тим, що вона у мене є.
Объяснение:
Думаю что правильно, но не обещаю ；)
Я хочу розповісти історію життя мого домашнього улюбленця, німецька вівчарка Оскар. Його подарували мені два роки тому. Німецька вівчарка дуже красива.. Це і стрункий, і доволі сильний собака. У нього загострена морда з чорною маскою. Гармонійні, плавні лінії корпуса. Колір його шуби- чорно-рудий із чорною маскою на морді та чорною спиною. У Оскара круглі лапи з дуже твердими подушечками.
Він має гарний нюх і мужній характер, а також Оскар розумний . Мене приваблює ця порода не тільки як робоча собака, але й як собака-компаньйон.
Він не конфліктує з дітьми та з іншими тваринами. Також не можна залишати Оскара на тривалий час на самоті, собака потребує постійного спілкування з людьми.
Я дуже щаслива, що у мене є такий вірний і надійний друг.
Объяснение:
