навколо вже розвіднілося. мрячить, у повітрі пахне прохолодною. крізь пелену дощу відниється місто. здається, наче його обриси хтось розтунував пензлем. у шибці видбивається сілует змріянохї дівчини. вона схилилася над букетов жовтих троянд і мило всміхається своїми думками.
надеюся привильно!
удачи
