"Ти чого так запізнився, юначе?" - сказав старенький дідусь, глянувши на свого онука.
"Мам, мам!" - закричав маленький хлопчик, - "Коли я виросту, то буду вищим за всіх своїх друзів!"
Стою і думаю: "Навіщо втрачає літні чари сад?"
"От уже й осінь", - сказав Богданко.
Заходить сонце за ясний поріг, а я молю: "Побудь іще хвилинку"
Осінь сказала: "Хіба це жорстоко? Я пропоную вам тишу та спокій"
Я привітавсь: "Доброго дня!"
