Звук [д] треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка а – ість, жерельний, досві б – пі, , електропої в – , г – астерої переї, ібнесенький д – ім, , ікат

Якщо це про дієслова то тоді ось :

До перехідних належать дієслова зі значенням:

конкретної фізичної дії: ліпити, будувати, шити, в'язати, фарбувати, копати, асфальтувати;

інтелектуальної діяльності та мовлення: писати, читати, слухати, додавати, говорити, казати, мовити;

руху, переміщення: нести, сунути, везти, котити, штовхати.

До неперехідних належать дієслова, що означають:

стан людини та довкілля: сумувати, веселитися, бідувати, світає, вечоріє, дощить, гримить;

динамічні процеси в рослинному світі: рости, квітнути, цвісти, в'янути;

професійну чи громадську діяльність людей: головувати, директорувати, маклерувати;

звуки тварин, комах, птахів і неживої природи: гавкати, воркотіти, шипіти, тьохкати, дзюрчати.

Я була вже веселою краплиною води. Я пливла в Дніпрі з мільйонами моїх сестричок до Чорного моря. Це були найкращі хвилини мого життя. Усі звали мене невгамовною, але то вітер не давав мені ані хвилинки спокою. Чого він хотів від мене? Я не знаю. Коли ми влилися в Чорне море, він здіймав страшні хвилі, вищі за цей будинок, перевертав човни і кидав пароплави, як трісочки. Та я, маленька краплинка, тікала завжди від нього. Якось спересердя в тихий літній день, коли я цього зовсім не сподівалася, він виплеснув мене на берег, на гаряче каміння. Я обернулася парою і полинула в небо. Високо над землею я літала в білій хмарі і, коли раптово знову налітав вітер, я швидко падала на землю дощем і напувала її. Я не боялася потрапити під землю. Адже й там я рухалася, жила і знову виринала на світ веселим джерелом.