Творче закінчення для твору "собор у журбі"

Коли випав перший сніг, діти в нашому дворі змайстрували годівничку. Тільки-но розвиднілося - прилетіла до неї жвава синичка. Схопила в дзьоб гарбузове насіння - й пур на тополю. Всілася, притиснула насіння до гілки лапками й ну його дзьобати. Та так спритно це в неї вийшло, що я й схаменутися не встиг, як вона спурхнула з дерева за другим. А тут і три горобці нагодилися. Вгледіла синиця непроханих гостей, заметушилася, пір'я настовбурчила. Присіла біля насіння, дзьобом сердито клацає. 
Горобці, напевно не хотіли сваритися. Подзьобали біля годівниці на землі крихт та й полетіли собі далі. А синичка наїлась вдосталь, надулася, ніби кулька, й нікого до годівнички не підпускає. Не часто стрінеш таку жаднюгу. 
Всі знають, що синички взимку літають зграйками. Так легше здобути їжу, зігрітися. А ця чомусь літала сама. 
Може, якраз через цю жадібність птахи й не схотіли з нею дружити?

1. Коли діти змайстрували годівничку? 
1) Як випав перший сніг. 
2) Коли настали морози. 
3) Коли закінчилась зима.2. Чим пригощали птахів діти? 
1) Салом. 
2) Гарбузовим насінням. 
3) Соняшниковим насінням.3. Як поводилась синичка біля годівнички з іншими 
пташками? 
1) Вона з ними подружилась. 
2) Побилась. 
3) Відігнала від годівнички.4. Чому синичка залишилась самотньою? 
1) Бо всі пташки з нею посварились. 
2) Ніякі птахи не прилітали до годівнички. 
3) Синичка була жадібна.

Перша збірка поетичних  творів Тараса Григоровича Шевченка вийшла в світ у Санкт-Петербурзі  1840 р. під назвою “Кобзар”. Уже самою назвою книги  автор  засвідчив, що він  виступає  співцем  народних  мас. Після видання цієї збірки кобзарем стали називати самого Шевченка. Навіть сам Тарас Шевченко після своїх деяких повістей почавпідписуватися «Кобзар Дармограй».

Зі всіх прижиттєвих видань творів перший «Кобзар» мав найпривабливіший вигляд: хороший папір, зручний формат, чіткий шрифт. На початку книги знаходився малюнк Василя Штернберга: народний співак — кобзар із хлопчиком-поводирем. Успіх “Кобзаря” був величезний. Жодна з попередніх українських книжок не набула такого поширення. Численні рукописні списки з “Кобзаря”, які зберігаються в архівах та музеях, набагато  збільшили “тираж” книги. Ця невеличка книжка з 8 творів молодого поета, недавнього кріпака, одразу ж поставила  ім’я Шевченка на перше місце в українській літературі. Заборона й вилучення “Кобзаря” після  арешту  Т.Г. Шевченка 1847 р. зробили цю  реліквію української  літератури раритетом  ще  за життя поета. Повернувшись із  заслання, не мав свого  першого “Кобзаря”  й сам автор. У світі збереглося лише кілька примірників «Кобзаря» Т. Шевченка 1840 року.