Розповідь про хліб "від поля до столу"

1. Повійнув вітерець, розірвав димчасту хмарку, що заступила сонце (Панас Мирний). 2. Усі словесні мистецтва є динамічними мистецтвами, бо вони виявляються в часі (А. Білецький). 3. Після смерті чоловіка в 1060 році Анна, по суті, стала королевою Франції, оскільки спадкоємцеві престолу Філіппу Першому було лише вісім років (О. Балабко). 4. Сіроманець провів Сашка до узлісся, і потерся мордою об Сашкове плече й так стояв, аж доки запах його і нового товариша не ослаб у глибині темного листопадового вітру (М. Вінграновський). 5. Пиріжки з печінкою вовк, видно, любив з дитинства, бо ковтнув пиріжки, навіть не пожувавши (М. Вінграновський). 6. Якби я завжди розповідала однаково, то моя розповідь стала б фальшивою (Н. Шахрай). 7. Не може бути справжнім сином своєї Вітчизни той, хто не стає справжнім сином матері й батька (В. Сухомлинський). 8. От і горнулися тепер усі чайки до отаманської, мов діти до матері (А. Кащенко). 9. Коли настав час писати конкурсну роботу в Академії мистецтв, Федір Кричевський звернувся до весільного обряду, обравши один з його кульмінаційних моментів — прибирання подругами молодої до вінця (Ю. Белічко).

Мало хто про це знає, але в мене є море. Безкрайнє й дуже глибоке. Моє море прозоре, іноді воно буває солоне, але зазвичай воно солодке. Саме так. Хоча солодких морів у природі не буває. Існують моря кольорові - чорне, жовте, червоне, біле. Чи моря мертві. А моє море - живе. І солодке. Коли я лягаю спати, воно тихенько шумить на вушко, огортає морським шумом, заколисує до сну. Іноді моє море штормить, вирує й б’є хвилями. Хлине потоками сліз. Отоді воно дуже солоне. І тоді мені солоно. Але так буває дуже рідко. Узагалі, воно мирне й спокійне. І дуже тепле. Море. В мені.