Він почав прибирати усе те лахміття. Взяв коляску, відремонтував так, щоб можна було збирати сміття.
Тут з'явились товариші Сергійка і хотіли полаяти за те, що хотіли його покликати пограти м'ячем, а замість того довго шукали його. Але одразу ж змінили свої думки, коли побачили як завзято хлопець очищає все від сміття. Не задаваючи жодного питання, хлопці взялися допомагати Сергійкові, перетворивши прибирання у завзяту гру. Під вечір хлопці лежали без сил на вже очищеному березі річки. Зморені, але задоволені.
Ніхто і не міг подумати про те, що їх річка може бути така гарна!
"Дякую вам, хлопці!", - радісно продзюрчала річка.
"Школа - це ваш другий дім", - кажуть вчителі. І напевно вони праві. Адеж саме тут ми стаємо справжніми Людьми.
Часто мені запитують, чи подобається мені наввчатися .Відповідь на че питання у мене однозначна - дуже. Я дуже люблю школу адже під час навчання я здбуваю нові знання та навички, які знажобляться мені у подальшому житті, находжу спільну мову з однокласниками та дружу з ними, пізняю ще досі повністю не відкритий для мене світ.
Не знаю чому, але інші діти мого віку не полюбляють школу. Непавно вони просто не хочуть робити уроки, а це говорить про їхню лінь та нецілеспрмованість. Як щодо мене, то я також інколи не хочу робити уроки, але із дуку у голові "ТРЕБА" приступаю до виконання домашнього завдання. Можливо зараз у мене не дуже високі бали, але в майбутньому я буду старатися більше.
Отож, школа для мене дійсно як другий дім, який я дуже люблю за його тепло з боку вчителів, турботу та дружбу.
