Долітають завмираючі гуки музики.Завідуючий зайшов до кафедри.Степ, оповитий тишею, дихав пахощами росяних трав. Вітром збите, котиться вересневе листя.Покинута людьми на довгі дні, дорога помирає в бур’яні.Не чуючи, перебирала ти пожовклі клавіші, задумана й тривожна… Дай мені книжку, прочитану тобою.Вечір був м’який, теплий, густо настояний на степових пахощах. Наче зачарований велетень, стояв ліс.Людина народжена для щастя.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
