Твір моі вражeння від творів шeвчeнка

напишу ниже

Объяснение:

Розмовний; Розмова з людьми.

Науковий; Наукова інформація.

Художній;

Офіційно-діловий; Документи.

Публіцистичний; Плакати, оголошення, газети і журнали.

Конфесійний;

Епістолярний;

Ознаки публіцистичного стилю:

широке вживання суспільно-політичних термінів, таких як закон, влада, перспектива тощо;

чіткий на суспільно популярний б вираження думок;

логічне викладення інформації з метою переконання слухачів;

використання емоційно забарвлених слів;

риторичні запитання.

Сфера використання публіцистичного стилю — громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність, навчання.

Часто ми чуємо розмови про те, що в кожної культурної людини має розвиватися обов'язково й культура мови. Зрозуміло, що ці речі взаємопов'язані, бо важко уявити освічену людину, яка на примітивному рівні володіє рідною мовою. То що ж таке культура мови? Насамперед — це вільне володіння нормами літературної мови, залежно від ситуації — уміння використовувати мовні засоби, коли виникає потреба. Високий рівень мовної культури, на мою думку, визначається не стільки засвоєнням правил чи норм, стільки оволодінням усіма мовними багатствами, а це, в першу чергу, передбачає уважне й поважне ставлення до мови. До речі, ставлення до будь-якої мови, яку ти хочеш вивчити. До таких багатств належать і лексичний запас слів, і знання фразеології, і афористичність висловлювань, і вміння будувати фрази, вести діалог, чітко формулювати свою думку тощо. Недопустимими речами є іронізування чи навіть насмішка над мовою, а це почасти трапляється нині, коли люди, напевно, не до кінця розуміють, що власне передбачає культура мови. Це також означає, що слід опанувати з до мови той етикет, який здавна шанується в народі, без цього важко уявити повноцінне спілкування.