Транскрипція слів: слов'янськ, донецької, стоїть, історія, князь, фортеця​

       Для того, щоб зварити смачний борщ передусім потрібні свіжі продукти. По-перше, м"ясо. Найкраще - це півень, і не якийсь там, а домашній, щоб бульйон став трішки жовтуватим, наваристим.
      Доки півень вариться, а це години дві-три, треба підготувати інші продукти: картоплю, буряк моркву, цибулю, капусту і, звісно, фасолю, яку треба ще звечора замочити у холодній воді.
     Смачнючий і пречервоний борщ виходить, якщо буряк просто в кожурі відварити у окремій каструлі.
         Цибулю порізати дрібненько і висипати у гарячу пательню, а коли зарум’яниться, туди ж висипати натерту на тоненькій терці моркву. А вже потім, після моркви, покласти натертий відварений буряк. Все це необхідно потушкувати з водою і томатом, всипати солі, цукру і оцту на смак, закрити кришкою, ще трошки потушкувати і прибрати з вогню.
        Висипаємо до м"яса фасольку, ріжемо кубиками картоплю і кладемо в бульйон. Шинкуємо капусту і висипаємо до всіх цих продуктів. Варимо п"ять-десять хвилин, а після цього туди закидаємо інгредієнти з пательні.
        Насамкінець додаємо лаврового листа, чорного перцю горошку та зубчик часнику. Варимо, тобто томимо, на манюсінькому вогні ще 10-20 хвилин.
          Наш борщик готовий. Яка смакота! 

Наче все

В українських словах м'який знак вживається:
1.   Після букв д, т, з, с, ц, л, н, які позначають м'які приголосні:        
    1) в кінці слова: увесь [ у в е сَ ], обмаль [ о б м а л َ َ]
2) слів перед буквами, що позначають тверді приголосні: спільний [с пَ  і  лَ н и й], вільно [ вَ  і  лَ н о]
3) у дієсловах наказового та на -ться: стань [с т а нَ ],
коситься [к о с и тَ сَ а]   
 2. В дієсловах перед часткою -ся (-сь): стань [с т а нَ ] — станься
[с т а н сَ а], сядь [сَ а дَ ]  — всядься [в сَ а дَ сَ а].
3.   На позначення м'яких приголосних усередині складу перед о: льон [лَ о н]  сьомий [сَ о м и й]
4.   У суфіксах -зьк-, -ськ-, -цьк-: київський [к и й і в сَ к и й], військо [вَ  і  й сَ к о] 5.   У суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: рибонька [р и б о нَ к а]  старесенький [ с т а р е с е нَ к и й]
М'який знак зберігається:
1.   В утворених присвійних прикметниках ненька [н е нَ к а ]  —
неньчин [н е нَ ч и н];
 2.   При відмінюванні: вишенька  [в и ш е нَ к а ] — вишеньці [ в и ш е н цَ і],         (але: землянка — землянці, маска — масці)
В іншомовних словах В словах іншомовного походження м'який знак пишеться після м'яких д, т, з, с, л, н перед ї, йо, а також перед я, ю, є, які читаються як [йа], [йу], [йе]: конферансьє[к о н ф е р а н сَ й е]  батальйон[б а т а лَ й о н]  мільярд [мَ  і лَ  й а р д]
М'який знак не пишеться у наступних випадках:
 1.   Після б, п, в, м, ф, р, ж, ч, ш, щ: дріб [д рَ  і  б], вісім [ вَ і  сَ і м] ( Виняток: Горький."трьох ")
2.   Перед м'якими, пом'якшеними або шиплячими: свято [с вَ а т о]  сніг [с нَ  і  г ] (Винятки: після букви л (їдальня, читальня, Польща, сільський тощо) та слова тьмяний, різьбяр, няньчити, бриньчати, женьшень, Маньчжурія)
3.   Між подвоєними та подовженими приголосними: бутя волосся  [в о л о сَ: а]  заміжжя [з а мَ  і  жَ: а]

Речення:
До конкурсу залишилося обмаль часу.
Наші працівники вільно володіють двома мовами.
Будь-ласка, стань в чергу.
В бабусі на городі я побачила як квітне льон.
В бій вийшло військо князя київського.
 На околиці лісу ріс старесенький ясен.
Для мене сама найдорожча людина – це моя ненька.
На вишеньці росли чудові ягоди.
Мільярди зірок щоночі видніються на безкрайому небі.