Есе на тема екологія української мови

Тарас Шевченко біографія стисло Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 12 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Улітку 1836 р. він познайомився зі своїм земляком — художником І. Сошенком, а через нього — з Євгеном Гребінкою, В. Григоровичем і О. Венеціановим. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Незабаром став студентом Академії мистецтв. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. У 1844р. написав гостро політичну поему «Сон» («У всякого своя доля»), ставши на шлях безкомпромісної боротьби проти самодержавної системи тодішньої Російської Імперії. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перезахований в Україні над Дніпром на Чернечій (м. Канів).
Джерело: http://dovidka.biz.ua/taras-shevchenko-biografiya-korotko/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Для виділення прямої мови вживаємо тире або лапки

Объяснение:

Коли пряму мову починаємо з абзацу ,то перед початком її ставимо тире ,а в кінці,як звичайно крапку ,знак питання ,знак оклику або три крапки -залежно від характеру речення

приклад:

-Ну,скажи ,Сашку,коли вже настане літо?

-Не знаю ,Ольго,-щиро зітхнув хлопець .-Не знаю ,хто б тебе зміг не любити отаку!

2 Коли пряму мову оформлюємо без абзацу ,то перед початком її ставимо відкриті лапки , а в кінці -вілповідний до характеру речення розділовий знак і закриті лапки .

приклад :

У цей час я побачила далеко машину і стала показувати в інший бік :"Дивіться , Дивіться !Хтось їде!"

Речення ,що вказує ,кому належить пряма мова ("слова автора") ,може :

а) стояти перед прямою мовою ;тоді після слів автора ставимо двокрапку .

приклад :

Гість каже :" у вас дуже смачний борщ"

б) стояти після прямої мови ; у цьому разі після прямої мови ставимо або знак оклику або знак питання ,або три крапки -залежно від характеру речення

Після відповідного розділового знака перед словами автора ставимо тире.

приклад :

-Тату!татку!-упізнали діти

-Краще до екзамену готуйтеся,а не байдикуйте ! -сказав вчитель історії