Я дуже люблю свого батька. Зовні він здається звичайним. Батько високий на зріст, у нього сині очі, темне волосся, прямий ніс. У дитинстві та юнацтві батько займався легкою атлетикою, тому у нього красива спортивна статура, він сильний, дужий, витривалий, спритний. Я люблю, коли ми разом із ним влаштовуємо різні спортивні змагання. У цей час мені здається, що поруч зі мною не батько, а мій старший товариш. У синіх очах батька з'являються веселі вогники, губи посміхаються, і від цього все його обличчя наче молодішає. Але мій батько не тільки грає зі мною, він вміє уважно вислухати мене. Батько — мій перший радник у всіх проблемах. Коли ми розмовляємо, очі батька знов змінюються. Тепер я бачу в них увагу, доброту, мудрість, спокій і знов той самий вогник. Батько розмовляє зі мною, як із дорослим. І я цим дуже пишаюсь. Я не люблю засмучувати батька, бо тоді в його очах згасає мій улюблений вогник. Вони тьмянішають, і я бачу в них біль або сором за мене. Я дуже люблю очі батька, я бачив у них різний настрій і різні почуття. Але ніколи не було в них неправди та фальші. Я впевнений, очі мого батька мене ніколи не зрадять.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
