Коли нарешті розтанув сніг, і земля, полегшено зітхнувши, парує, немов від щастя, під ніжним сонячним промінням з’являються перші весняні квіти. Мов лезом ножа пробивають вони щільний килим торішнього листя, прагнучи до нового життя… А які з цих несміливих вогників у траві відомі Тобі? Лист зелений не пропав, а під снігом задрімав, щоб у синю сукенчину одягнуть весняну днину. (Барвінок) Із перлин разочок,
