Ранок. Небо блакитне-блакитне, сонечко сонно протирає оченята і встає... Катеринка теж сонно потягнулась в ліжечку. Вдягнувшись, вона вийшла на вулицю. І, - о диво! - побачила на травичці багато крапельок. - Що це? - здивувалась дівчинка, підійшовши до травички. - Ми - крапельки! - Ого! - Так-так! Ми вміємо розмовляти! - Як у вас справи? - Добре! А тебе дівчинко як звати? - Катеринка. Так ще довго говорила Катеринка з крапелькою.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку