Моє основне захоплення - читання книг. Воно вдоволено простий, наприклад, я люблю читати некласичну літературу. Це є одним з основних моїх захоплень
Я приведу прізвища моїх улюблених авторів: Сергій Лук'яненко, Роджер Желязни, Джоан Роулинг, Євгеній Гуляковский, Имуществ Рид, Гербер Уельс, Джон Беданкур, Кир Буличев, і інші. Найчастіше читаю фантастику, хоча й книги інших видів читаю з більшим задоволенням. Мої улюблені добутки (одне або два в автора, інші чомусь не подобаються або в нього більше немає відомих і продаваних книг): Василь Орєхов «Лінія Вогню», «Зона Поразки»; Роман Глушков «Холодна Кров»; Олександр Бушков цикл «Полювання на Піранью».
«Безвихідних положень не існує в принципі. Відповідно до однієї з легенд Зони, саме це сказав Ред Шухов своїм супутникам за кілька митей до того, як вони замурували його живцем у підстави бетонного саркофага Четвертого енергоблоку...» - прочитавши цей уривок із книги Василя Орєхова «Зона Поразки» можна відразу зрозуміти всю «категорію» книг, які я коли-або прочитав або коли-небудь ще зроблю це
У середньому я прочитую по 25 книг у рік, починаючи з 11 років. На цьому ґрунті я навіть «втратив» собі зір, хоча прочитання книг допомагає вільніше спілкуватися. Багато хто скажуть, що фантастика ніяк не годиться для розширення кругозору й інших корисних якостей, які дають нам класичні добутки. Я дозволю не погодитися з такою думкою. Фантастику пишуть письменники світового рівня, прочитання книг, де основна частина - вимисел - дає великий стимул розвитку уяви.Так будь-яка книга, у тому числі й фантастика, мають який-небудь повчальний зміст для одного читача або для всього людства, хоча глобальна й різка зміни в житті цілого покоління доступні тільки в главах фантазерів і в них книгах.Читання фантастичної літератури - моє захоплення.
Ця проста та нехитра квіточка росте усюди: у садочках та палісадниках, у парках та на городі. Навіть інколи зненацька з’явиться посеред шумної міської вулиці, нагадавши перехожим про красу природи. А справжній дім та родина ромашки – у великому різнотрав’ї українського поля.
Маленька ромашка не впадає в око великими розмірами, не має пишних «вогняних» пелюсток. Її не одразу помітиш серед пишних лілей, троянд, жоржин та орхідей. Але проста, скромна краса ромашки все одно незрівнянна. Недарма в літературі ця квітка є символом доброти, юності та скромності.
Кругла серединка квіточки радує око яскраво-жовтим кольором. А прямі пелюстки, які оточують її по колу, біленькі та ніжні-ніжні. Ромашка, неначе маленьке сонечко, вбране у білі шати, усміхається до всіх навкруги.
А яка ромашка пахуча! Вийдеш влітку в український степ та обов’язково знайдеш місце, густо заросле ромашками. Тут метушаться мурахи, співають цвіркуни. Зануришся в букет та отримаєш неймовірну насолоду від його медвяного запаху. Ромашка пахне неначе самим життям та самою родючою землею Батьківщини.
Є багато різних видів цієї квітки: ромашка лікарська, садова, польова, пахуча та інші. Іноді – це маленька самотня квіточка на тонкій стеблині, іноді – ціле поле!
Скромна ромашка є щедрою. Вона лікує людей від багатьох хвороб, дарує солодкий нектар, годує мурашок та комашок- «сонечок». А також наповнює навколишній світ радістю життя!
