Напишіть міні-есе на тему "пізнання світу - та найбільше щастя,", використовуючи спр. зробіть синтаксичний розбір одного з них.

Ви знатимете: ознаки складнопідрядного речення, його будову та засоби зв'язку в ньому; види складнопідрядних речень; особливості складнопідрядного речення з кількома підрядними. Ви вмітимете: знаходити складнопідрядні речення в тексті, у тому числі складнопідрядні речення з кількома підрядними; визначати головну і підрядну частини, види складнопідрядних речень; розрізняти сполучники і сполучні слова; правильно ставити коми між частинами складнопідрядного речення й обґрунтовувати їх уживання; конструювати складнопідрядні речення різних видів, аналізувати й порівнювати їхні виражальні можливості.Складнопідрядним називається складне речення, частини якого нерівноправні за змістом і з'єднані підрядними сполучниками чи сполучними словами. НАПРИКЛАД:   1.Люблю, коли із неба місяць круторогий туманно дивиться в вікно (В. Сосюра).   2. Пахне хлібом земля, що дала мені сонце і крила (Д. Павличко).Слайд 4

У складнопідрядному реченні обов'язково є одна головна частина та одна або кілька підрядних. Частина складнопідрядного речення, від якої ставимо питання, називається головною, а частина, яка відповідає на поставлене питання, називається підрядною. Підрядна частина може стояти перед, після або в середині головної. НАПРИКЛАД: Що? Люблю, коли хвилі юрбою шумують, ламаючи лід (В. Сосюра). підрядна частина   якому?  На місці, де стояла прадавня рідна хата, нині уже стоїть нова (І. Чендей). підрядна частина

Слайд 5

Підрядна частина завжди має у своєму складі підрядний сполучник або сполучне слово, які разом з інтонацією є засобами зв'язку частин складнопідрядного речення.

Слайд 6

Розділові знаки, інтонація В усному мовленні підрядна частина відокремлюється від головної паузою, а на письмі - комою. НАПРИКЛАД: 1. Поки жива мова народна в устах народу, до того часу живий і народ (К. Ушинський). 2. Могутній той народ, який має синів, об'єднаних любов'ю до Вітчизни (Л. Силенко). 3. Той, хто по-справжньому любить свою Батьківщину, усякого погляду справжня людина (В. Сухомлинський).

Слайд 7

Стилістичні особливості

Слайд 8

Будову складнопідрядного речення можна зобразити за до схеми. При цьому головну частину позначаємо квадратними дужками, а підрядну - круглими. У схемі також ставимо відповідний розділовий знак, вказуємо підрядний сполучник чи сполучне слово, надписуємо питання. НАПРИКЛАД: Пахнуть хлібом слова, що мене їх навчила мати (Д. Павличко). які? [ ], (що). 2. І скрізь, де тропа моя в'ється, лишав я частиночки хмари (Д. Луценко). де? [ , (де), ]. Схеми

Пісня іде поруч з людиною все життя. З піснею працюють, відпочивають, проводжають в армію… З нею ми нерозривно пов’язані від народження і до самої смерті. Кажуть, що пісні складає сам народ, та створюють їх і його талановиті сини та доньки. Пісня! В ній найповніше виявилась душа народу. Народна пісня! Кого тільки ти не чарувала своєю неповторною красою. Минають віки, змінюються покоління, а народна пісня залишається, через усі поневіряння проносить вона свої чари, свою нев’янучу молодість. У давні часи співалися трудові пісні, що виконувались у процесі праці, зокрема під час польових робіт; родинні, звичаєві, весняні, жниварські пісні, колядки і щедрівки. Сьогодні, в час національного піднесення, відроджуються традиції, відроджується і народна пісня. З піснею народ жив, працював, любив, творив, з нею йшов і в інше життя, бо народна пісня — це вираження духовних цінностей людей. Доля багатьох пісень подібна до долі нашого народу. Багато з них переслідувалися, їх забороняли. Але ж ті пісні жили, плекали в серцях людей невмирущу надію на духовне відродження. Так було, наприклад, з гімном П. Чубинського «Ще не вмерла Україна». Влада суворо забороняла цей гімн, але вбити його не змогла. Сьогодні гімн «Ще не вмерла Україна» став державним гімном незалежної України. Багато пісень присвятив народ різним святам: колядки та щедрівки, веснянки та петрівки. У них люди оспівують прихід весни, радість оновлення життя чи щасливий кінець жнив і збору урожаю, висловлюють думки про краще життя, про веселу працю, сподівання на до сил природи. Народ не забув і своїх найменших слухачів — діток. Усім нам у ранньому дитинстві мами, бабусі співали лагідні, спокійні і дуже цікаві колискові пісні. Коли маля чує голос найріднішої у світі людини — мами, воно заспокоюється, солодко позіхає і засинає: Ой, спи, дитя, до обіда, Покіль мати з міста прийде Да принесе три квіточки: Ой первую зросливою, А другую сонливую, А третю щасливую… З ніжними, ласкавими словами передається дитині материнська любов, теплота материнського серця, духовна чистота і святість. У всі часи пісня на Україні була і є частиною людського життя, невичерпним джерелом наснаги. А як бадьоро і дзвінко зазвучала стрілецька пісня: Гей, там ідуть наші січовії стрільці до бою: Попереду ідуть старші отамани, Хто має охоту, хай іде з нами або: Як повіє буйнесенький вітер з широких степів, То прославить по всій Україні січових стрільців! А ми тую стрілецьку славу збережемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселемо! Нехай завжди з нами буде народна пісня, нехай збереже вона тепло наших сердець, наше життя. Коли людина співає, вона не може робити злочин чи щось бридке. Так нехай же лунає зажди пісня, щира українська пісня, нехай вона робить усіх душевнішими, багатшими, красивішими у своїх почуттях, підносить нашу національну і людську гідність. Українська пісня — це втілення духовної величі нашого народу, який зберіг своє Слово і йде з ним у майбутнє. Саме народна пісня відроджує в душах наших земляків любов до рідного слова й рідної землі