Виписати з вірша вчителька сполучники. сонечко встає, і в росі трава, біля школи в нас зацвітають квіти, вчителько моя, зоре світова, де тебе питать, де тебе зустріти? на столі лежать зошитки малі, і роботи час проганяє втому. і летять-летять в небі журавлі, і дзвенить дзвінок хлопчику малому. скільки підросло й полетіло нас в молодій весні, в колосистім полі, а у тебе знов та ж доріжка в клас, той же явір наш під вікном у школі. двох синів твоїх узяли фронти, бо на рідний край впала чорна злива. в партизанську ніч посивіла ти, як в тяжкий мороз нива. знов щебече юнь і цвіте трава, пізнаю тебе в постаті несхилій, вчителько моя, зоре світова, раднице моя на вкраїні милій!

Омоніми — однакові за написанням і звучанням, але різні за значенням слова. Омоніми використовуються у діловому та науковому стилях без будь- яких стилістичних функцій (на відміну від публіцистичного, розмовного та художнього) . Кожне слово в омонімічній парі – самостійна лексична одиниця, функціонування якої визначається потребами змісту фрази

Синоніми — це слова, що звучать по-різному, але мають спільне основне лексичне значення. Синоніми використовують для підвищення виразності мови, що дозволяє уникати одноманітності. Наприклад: проживати — мешкати, бажати — хотіти, башта — вежа.

Антоніми — слова з протилежними значеннями. Антоніми використовуємо для чіткого розрізнення понять, явищ, ознак; висловлення протилежних думок; образності, багатства мовлення

Добра слава вдома лежить, а лиха по доріжці біжить.  - (теперішній час, 3 особа, однина)

Двоє сваряться (теперішній час, 3 особа, множина) - третій радіє. (теперішній час, 3 особа, однина).

Хай ми мовчимо,  (теперішній час, 1 особа, множина) проте вчинки радують. (теперішній час, 3 особа, множина)

Хату руки держать. (теперішній час, 3 особа, множина)

Розказувати (недок.) - розказуватиму, буду розказувати.

Ростити (недок) - роститиму, буду ростити.

Визначатися (недок.) - визначатимуся, буду визначатися.