Складить речення з диалектним словом.

Словник діалектних та маловживаних слів

А

Аги — вигук невдоволення і розчаруванняАгі́й — вигук розчарування, невдоволення, здивування, обуренняАди́ — ось, глянь, дивись, поглянь, бачишАйбо — алеАйно — так (ствердження)Амбонія — амвонАнцуг — костюмАр — 0,01 гектараАра́пник — канчук, нагайкаАрша — вузька лопата для копанняАршин — російська міра довжини, запозичена від татарів; десь 65 сантиметрівА́фини — ягоди чорниціАчей — очевидно, мабуть, можеАя́ — так (ствердження), вживається в іронічному тоні

Б

Ба — то (то туди, то сюди)Баба-бранка — баба-повитухаБабити — приймати пологиБа́бка — пристрій, на якому клепають косуБавитися — бавитися, тратити часБагака́ти — говорити розтягуючи слова (про священика); протяжно, по-церковному читатиБагати́р — тут: багачБагнути — бажатиБа́дати — обстежувати, оглядати хворогоБаді́ка — сільський дядькоБадя — сільський дядькоБай — бал, бенкетБайбарак — сукняна курткаБайка — тут: невелике ділоБа́йор — кольоровий пояс, сплетений з вовняних нитокБа́йфус (на байфус пустити) — розтратити, розтринькатиБайцува́ти — протравлюватиБалагу́ра — візник з возом (підвода) для перевезення вантажів і людей на далекі відстаніБалган — лісорубська хатина круглої формиБалта — сокираБалуваний — розбещений (про дітей)Балюватися — бенкетуватиБалюка — коров’ячий кизякБаль — тут: бенкетБанда — оркестр, музикаБандури — австрійська прикордонна охорона, стражникиБа́нка — народна назва австрійської монети та купюри в дві крониБанкар — працівник банкуБа́нно — сумно, тужноБа́нта — поперечинаБанува́ти — сумувати, тужити, журитисьБараба — лісорубБарабу́лі — картопляБарабу́ля — картопляБараниця — укривало з кожушаного овечого хутраБа́рда — широка теслярська сокираБардичка — теслярська сокираБарз — дужеБа́ртка — гуцульський топірецьБатяр — хуліганБахур — хлопчикБацула — гаман з грішмиБачі — дядькоБачік — дядькоБгачки́й — гнучкийБевка — пісна бідняцька страва-бовтанкаБеґар — кийБегарі — кийБедзатися — бігти, рятуючись від ґедзів (про худобу)Без — бузокБезбогий — убогийБезрога — свиняБендюх — кендюх, шлунок з худобиниБербени́ця — висока вузька гуцульська діжечка для перевезень молочних продуктів на верховому коніБе́рдо — западина поміж гір, захаращена камінням і поваленими деревамиБе́рівка — барило, бочечкаБе́рня — колодаБеса́ги — дві з’єднані одним полотнищем торби, які перекидають через плече (на груди й спину); сакви; подвійна торба через плечеБесажки — перекидні торбиБесяги — така палиця, що коли скажеш “бий”, то б’є, а коли скажеш “досить”, так перестаєБизувати — довіритиБилень — ударна частина ціпаБило́ — стеблоБинда — стрічка, стьожкаБиров — сільський старостаБичівня — підпрягання коней або волів, щоб витягнути важку фіруБияк — ударна частина ціпаБіди́ти — бідуватиБізува́ти — могти, бути спроможнимБіржа — фіакр, віз міського візникаБірова́ти — здужати, бути спроможнимБірува́ти — могти, спромагатися, витримуватиБіцьо — форма звертання жінки до чоловікового братаБічи — бігтиБіяк — ударна частина ціпаБія́к, біячок — ударна частина ціпа, що використовувався при молотьбіБлагий — худий, слабкийБлехавий — блошивийБляшаний — жерстянийБовар — волячий пастухБовгар — пастух коло великої рогатої худобиБовт — крамницяБовташ — крамарБоґанчі — черевикиБогач — кукурудзяний корж, хлібинаБоксо́вий — хромовий (про шкіряне взуття)Бола — лиха хвороба
ТОЩО...