1)укажіть безсполучникове речення а от і горнулися тепер усі чайки до отаманської, мов діти, до матері (а. кащенко). б минуло тільки два тижні, а вже готові до походу в море півсотні добрих чайок (а. кащенко). в воно хоч і літо, але вже минув цюпа). г жовтогаряча осінь стоїть над селом, розкинувши високо над землею блакитні небеса (і. цюпа). д на городах уже зібрано гарбузи, викопано картоплю, зрізано капусту на грядках (і. цюпа). 2)тире потрібно ставити між частинами складного безсполучникового речення (розділові знаки пропущено) а минуло літо настала осінь лелеки згуртувались у ключі й відлетіли (є. гуцало). б бери до серця і затям душа творця не переквітне (м. сингаївський). в багато бесіди мало розуму (о. духнович). г летять стежинки до дніпра летять хмарки летять дороги (і. драч). д мудрий син є радістю свого батька дурний приносить горе своїй матері (народна творчість). 3)крапку з комою потрібно ставити у складному безсполучниковому реченні (розділові знаки пропущено) а стоїть явір над водою на воду схилився сидить козак у неволі тяжко зажурився (народна творчість). б сонце гляне мла розтане вмить (олександр олесь). в вже пахло морем ось-ось воно мало з’явитися із-за обрію (о. гончар). г вдаримо гучно ми у дзвони всесвіт обійде (в. чумак). д надворі ревла сердита буря стугоніла в сіни вила в димарі гуркотіла у вікна (панас мирний).

ВУЛИЦЯ МОГО ДИТИНСТВА

У кожної людини є найдорожчі місця в житті. Для мене — це вулиця, на якій я виросла. Зараз живу далеко звідти, але завжди пам’ятаю про неї і повертаюся туди.

Це маленька затишна зелена вулиця носить назву «Соборна». Духмяні грона білих акацій, п’янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам’яталася моя вулиця.

Наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. У маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.

Запам’ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. Де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.

Нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. Початок її веде від Дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам’ятником — гордим вітрильником. У кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею Слави.

Яка краса на Соборній восени! Дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. Йдеш по ньому, наче по прекрасному м’якому килимі. З Дніпра доноситься свіже повітря. Відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. Такий мій рідний куточок у Херсоні — вулиця Соборна.

Здається мені, мов у казці, Життя тут щасливо іде. І знову всім серцем бажаю Вернутись в дитинство своє.

Объяснение:

Плекаймо рідну мову

Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"

Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.

Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":