Доброго дня Надіє Богданівно!
Ми з Вами не бачились ось уже два роки. Водночас це не так і багато часу, але з іншої сторони - складається враження, що пройшла ціла вічність.
Ось я згадую, як Ви до нас трепетно ставились, як Ви нас зустрічали розгублених малят, коли ми вперше переступили поріг школи. Ви нас заспокоювали, підтримували у всьому, Ви раділа кожному нашому досягенню і по-справжньому засмучувалися кожній нашій поганій оцінці.
Ви вчили нас бути добрими, щирими, ділитися з іншими і допомагати один-одному у важку хвилину. Ви навчили нас любити рідну мову і читати книжки, не тому що треба, а тому що це цікаво.
Надіє Богданівно, Ваша наука стала мені дійсно у пригоді. І я Вам хочу сказати щире дякую за все те, що ви зробили для мене і для всіх моїх однокласнів.
