Були і ревнощі, і муки, і докори, і вірші, розпачем налиті.Там хати садками вкриті, срібним маревом повиті — однорідні присудки. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину, в зеленому гаю.Яблуні дихали цвітом росяно, червоно, біло.На вулиці за хвірткою спинилося двоє перехожих — селянин у брилі і селянка з порожньою сулією з-під молока.А я дивлюсь на сизий від води городець, на розпатлані дерева саду, на віхті туману — без сполучників. Широка й безкрая долина зачорніла поміж пологими горами — сполучник сурядності. Нехай же слово, слово золото, печалиться, сміється і цвіте — комбінований.
Прощай зимонько! Я буду сумувати за твоею красою. Цього року ти була надзвичайно прекрасною, малювала візерунки на вікнах, вкривала вулиці та дерева білою пеленою. І хоча були моменти, коли нехотілося виходити на вулицю, через сильний холод, я всеодно виходив, щоб помилуватися пейзажами. Найяскравіший момент цієї зими був, коли ми з друзями пішли кататися на санчатах до яру. Була сильна заметіль, але нам вдалося порозважатися і зробити декілька вдачних фотографій на пам`ять. Я вже чекаю- недочекаюся наступної зими!
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
