Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам'ятає.
Це дуже сумно, коли забувають друзів. Не у кожного був друг.
Люди сідають у швидкі поїзди, але вони вже самі не розуміють, чого шукають. Тому вони не знають спокою і кидаються то в один бік, то в інший ... І все марно.
Ти живеш у своїх вчинках, а не в тілі. Ти - це твої дії, і немає іншого тебе.
Є таке тверде правило. Встав вранці, вмився, привів себе в порядок - і відразу ж приведи в порядок свою планету.
- Краще приходь завжди в один і той же час, - попросив Лис. - Ось, наприклад, якщо ти будеш приходити в 4 годині, я вже з третьої години відчую себе щасливим. І чим ближче до призначеного часу, тим щасливішим. А якщо ти приходиш щоразу в інший час, я не знаю, на яку годину готувати своє серце ...
Дорослі ніколи нічого не розуміють самі, і їх дуже втомлює без кінця дітям все пояснювати і розтлумачувати.
- На твоїй планеті, - сказав маленький принц, - люди вирощують в одному саду п'ять тисяч троянд ... і не знаходять того, що шукають ...
- Чи не знаходять, - погодився я.
- А те, чого вони шукають, можна знайти в одній-єдиній троянді ...
- A де ж люди? - Знову заговорив нарешті Маленький принц. - У пустелі так самотньо ...
- Серед людей теж самотньо.
У людей вже не вистачає часу щось пізнавати. Вони купують готові речі в магазинах. Але ж немає таких торговців, що продавали б приятелів, і тому люди не мають приятелів.
Якщо скажеш дорослим: «Я бачив гарний будинок з червоної цегли, у вікнах герань, а на даху голубів», - вони ніяк не можуть уявити собі цей будинок. Їм треба сказати: «Я бачив будинок за сто тисяч франків». І тоді вони вигукують: «Яка краса!»
Дорослі полюбляють цифри. Коли розповідаєш їм, що у тебе з'явився новий друг, вони ніколи не запитають про найголовніше. Ніколи вони не скажуть: «А який у нього голос? Які ігри він любить грати? Ловить він метеликів? »Вони запитують:« Скільки йому років? Скільки у нього братів? Скільки він важить? Скільки заробляє його батько? »І після цього уявляють, що дізналися про людину.Любов - це коли нічого не соромно, нічого не страшно, розумієте? Коли тебе не підведуть, не зрадять. Коли вірять.
Він не відповів на жодне моє питання, але ж коли червонієш, це означає «так», чи не так?
Якщо ти любиш квітку - єдину, якої більше немає на жодній з багатьох мільйонів зірок, цього досить: дивишся на небо і відчуваєш себе щасливим. І кажеш собі: «Десь там і моя квітка ...»
1) Хтось із нас, дорога із міста, тесляр із хутора, Олена із матір'ю, розмовляла із батьком, онук із дідусем, оглядач зі Львова, зустрілася з артистами, вийшов із двору, іти з іншими, привітали зі святом, прощатися зі світом, зі щирим серцем.
2) Взяти себе у руки - перше, що необхідно зробити коли ти злий.
Брати до серця - не найкраща ідея.
Стільки різних турбот звалилось на мене останніми днями, що я аж збився з ніг.
А Катруся все дивиться крізь пальці, ніяк не хоче братись за науку.
3) 1. Тече вода із-за гаю та попід горою. Хлюпочуться качаточка поміж осокою (Т. Шевченко).
2.Чіпка глянув на діда, підвівсь і поплентався стороною понад отари, немов п'яний, наче учадів (Панас Мирний).
3. Із-за лісу, з-за туману місяць випливає (Т. Шевченко).
4. 3-над хмар часом прилине прощання з літом журавлине. (П. Тичина).
5. Блиснуло сонце з-поза гір в земному саду (А Кримський). 6. Геть понад морем, над хвилями синіми в'ються, не спиняться чаєчки білі (Леся Українка).
7. Що в світі миліше надзоряні ночі, що в світі ясніше надмилого очі (М. Коцюбинський). 8. Стоїмо ми вчотирьох та очима лупаємо (І. Нечуй-Левицький).
9. Не для того я повертався додому, щоб сидіти в чотирьох стінах (П. Загребельний).
10. Я не літав в надзоряні країни, а все державсь бездольної землі (П. Грабовський).
4) 1. А 2.В
5) А
