Твір роздум"чому необідно знати історію свого народу? " план 1.треба знати історію свого народу2.знання історії-це попередження3.історичні герої4.багато прикладів дає література і життя5.знання історії-це запорука існування нації.

Найбільш досвідчені контактери з НЛО в Україні живуть у селищі Яблунівка Макарівського району Київської області. НЛО завітало до них ще у 1989 році. "НЛО приземлялося на полі за моїм городом, — згадує місцевий житель Микола Сліпченко. - Я побачив вогненну кулю, і перша думка обпекла. Подумав, горить будинок. Придивився, і на душі відлягло. Зрозумів, що на колгоспному буряку приземлився якийсь яскравий об’єкт. Покликав дружину, дітей, сусідів. Деякі односельчани крутили пальцем біля скроні, мовляв, «смикнув» склянку — от і ввижається. А ті, хто прибіг, змогли побачити НЛО з відстані 300-400 метрів. Це була золотава, але не сліпуча, а приємна для очей величезна куля діаметром 5-6 м. Всередині неї явно проглядався трикутник. Таким його побачили всі дорослі. А всім дітям чомусь було видно трикутник з кулею всередині"
Або цей -  Вони постукали у вікно пізно ввечері. Маленькі, з металевими вусами і антенами на голові вони спочатку довго дивилися на мене маленькими червоними оченятами, а потім тихо спитали: "Чого хоче ясновельможна пані?"."Нічого", вимовила я - "лише твір про НЛО написати з неологізмами і застарілими словами". "НЛО не буває" - бадьоро відповів один з дивних чоловічків. "Це уфологічний ексцес неповної середньої освіти". " Саме так. А ще це псевдономінативна модель пурістичного і евфемістичного характеру." "А що це таке?" - перепитала я. "А ми не знаємо" - гуртом відповіли антеноносні істоти і полетіли у височинь. І от я сиджу і гадаю: чи вони правду казали чи ні. Мабуть правду - всі знають що НЛО схоже на тарілку, а вони прилетіли у великій філіжанці кави.

Шкільний вазон...звичайна рослина, яку практично ніхто не замічає. А чи задумувалися ви, що він теж має свої таємниці? Він завжди гає за нами. Бачив наше знайомство з першою учителькою. Бачив, як ми отримували перші двійки та раділи гарним оцінкам.
Деколи він ридав невидимими сльозами, адже його забули полити. Він відчував наші сльози та сміх, бачив нас весь час.
А чи ви його бачили? Ви звертали увагу на звичайний шкільний вазон, який зараз сумує на підвіконнику? Йому також приємно, коли роблять добрі справи спеціально для нього. Невже не було такого, що черговий просто забував його полити? Нехай він уявить, що було б з ним, якщо б його не годували весь день. Так, це не приємно. Так само неприємно і шкільному вазону. Звичайній рослинці, яка весь час бачить нас. Він радіє нашим перемогам та разом з нами сумує після поразок
Бережіть рослини!

Трішки дивно весь твір звучить але така тема