- Добрий день, Україно! - Добрий день побратиме.. - Чого сумна така, чого сльози біжать по обличчю твоєму? - А чого ж мені радіти? Скажи, чого? Те что війна мене губить? Діточок моїх в землю ховає? - Вибач, я знаю. ти виниш в усьому мене.. Через мене все, та що ж я вдію? Якщо властя не уймуться ні як.. Скажи рідненька, що? - Ні, не тільки ваші власті в усьому винні, кожен суне носа і руки свої загребущі до мене, розбирають мене по часточкам, не залишиться ні чого скоро від мене.. а питання, навіщо це все? Навіщо? - Україно, я не знаю навіть що й сказати, як зарадити тобі, як припинити це все.. - Я не в тебе відповіді, Росіє, але я не стану на коліна, ні перед ким не вклонюсь я, все припиниться, я вірю в це, я буду Незалежною і Суверенною і Вільною країною! - Укрїно, я теж хочу миру, не хочу воювати і смертей більше не хочу.. - Добре, Росіє, я зрозуміла тебе, мені приємно чути, що ти не забула нашої дружби і як і раніше ми будемо сестрами, І буде мир на землі! Допобачення. - Я теж на це сподіваюсь, допобачення!
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
