Я — українець, рідна мова моя — українська. Мені близькі й рідні народні традиції та свята. Особливо подобаються зимові свята з безліччю обрядів та дійств, у яких приємно брати участь.
Та якось я запитав: що для мене значить бути українцем? І прийшли ось такі несподівані думки. Наприклад, усюди слід поводитися так, щоб за мене не було соромно батькам, учителям. Бо з давніх часів українці вчили дітей бути чемними. Мені слід добре навчатися, аби примножувати успіхи України, коли я стану фахівцем у комп'ютерних технологіях. Мені слід бути активним у справах класу, школи. Хтозна, а раптом життя покличе мене до участі в політичних справах України, щоб надалі відстоювати її незалежність. Тож маю виховувати в собі високі моральні якості, що їх віками плекав народ, — чесність, порядність, любов до рідного краю. Насамперед мушу сказати, що бути українцем — дуже відповідально, особливо перед майбутніми поколіннями.
Я украинец и живу в своём родном государстве "Украина". У нас живётся не очень хорошо, так как повсюду одни войны. Порошенко срулил и слава богу, так как всю страну он загубил. У меня в стране хорошая исполнительная власть.
