По за зминамы в природи биля свого дому

81. Літеру е (є) треба писати в обох дієсловах дійсного в рядку

а. можемо, знайдемо  

Літеру е (є) треба писати в обох дієсловах дійсного в рядку

г. дивуємося, граємо  

83. Закінчення ать ( ять) у 3 особі множини мають обидва дієслова рядка

а. сваритися, бачити  

84. Закінчення ать ( ять) у 3 особі множини мають обидва дієслова рядка  

б. стелити, хвалити

85. Помилку в написанні особового закінчення дієслова допущено в рядку  

б. хотять, знаєте  

86. Помилку в написанні особового закінчення дієслова допущено в рядку

б. сплють, стелять  

87. Правильно утворено форму наказового дієслова  

г. відповідати — відповідаємо  

88. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму наказового в рядку

б. читаємо

89. Форму умовного дієслова вжито в значенні наказового в реченні  

а. Чи не приніс би ти мені підручника з біології?

90. Форму наказового дієслова вжито в значенні дійсного в реченні

г. Берімось краще до роботи, змагаймось за нове життя

В українських дієприкметниках, утворених за до суфіксів -н-, -ен- (-єн-) завжди пишемо одну літеру н. У російській же мові часто пишуть дві н. Порівняйте рос. написанный, прочитанный, сделанный і укр. написаний, прочитаний, зроблений.

У прикметниках дієприкметникового походження в наголошених суфіксах -анн- (-янн-), -енн- (-єнн-) пишуть дві букви н: невблага́нний, нездола́нний, недоторка́нний, неоціне́нний. Від таких прикметників слід відрізняти дієприкметники з наголосом на корені (неоці́нений), у яких пишуть одну н. Крім того, вони відрізняються значенням: прикметник неоціненний означає «якому не можна скласти ціни; дуже цінний», а дієприкметник неоцінений — «той, якого ще не оцінили».