Шукайте у розділі "українські пісні" Наплакала зозуля Пів-горстки зозулиних сліз Розсіяла в дикому лузі, І дрібку занесла,де ліс. Ті слбози зозулині - квіти, Як сонячний мед запашні, Провісники щедрого літа І радісних сонячних днів.
Тих зозулиних сліз не топчи, Про кохання сво Бо не можна любити, І топтати той цвіт, Що у рідній країні Квітне тисячу літ.
Відплакала сива зозуля, Де луки,луги ,де гаї. І стала вона рахувати розквітлі сльозинки свої. кувала зозуля і досі Щороку,щоліта кує, Та й людям щасливую долю І довгі літа роздає.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
