Кекушка36
06.05.2023 11:19

Нтерв'ю в публіцистичному стилі​

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
qRinaTeinaq
25.02.2022 16:22
Звечора я готуюся до мого наступного робочого дня: прасую свій одяг, збераю матеріали для роботи. Щодня вранці я швидко снідаю і відразу йду на роботу. Щоразу я сідаю на один і той же автобус до мого офісу. Я дуже старанно виконую свою роботу. Деколи опівдні ми дружно разом з колегами ідем на обід в улюблене кафе біля офісу, а інколи беремо їжу з дому та обідаємо у офісній столовій. Після обіду я знову беруся до роботи юриста. Я дуже гарний юрист, та знаю усі закони напам*ять. Після тяжкого робочого дня ми удвох з колегою їдемо додому, адже ми живемо у сусідніх будинках.Я дуже полюбляю свою роботу 
0,0(0 оценок)
Ответ:
ViktorrriaQueen
19.04.2023 07:06

Відповідь:

МЕНЮРУБРИКИ

МІЙ ЧАС ЗУПИНИВСЯ ТУТ. РОЗПОВІДЬ АМЕРИКАНЦЯ НА КАРАНТИНІ У ЛЬВОВІ

Joe Lindsley

29 березня 2020 27543 0

Джо Ліндслі прилетів до Львова на журналістську конференцію та через карантин змушений був залишитись тут надовго. (українською та англійською мовами)

Фото: Газета «День»

ФОТО: ГАЗЕТА «ДЕНЬ»

У Львові є популярною пісня, у якій є слова «Ми помрем не в Парижі». В епоху коронавірусу вона отримала зовсім інший зміст. Наш час зупинився там, де нас зупинила інфекція. І він змушує переглянути багато наших цінностей, змінити своє ставлення до світу та до себе. Історія американського журналіста Джо Ліндслі, який через вірус змушений надовго застрягнути у Львові та його друзів з різних країн світу.

Коронавірусом була інфікована значна частина відомих людей – принц Чарльз, Грета Тунберг, урядовці й політики з багатьох країн, включно з американськими сенаторами, зірками НБА та футболу, що підкреслює його поширення на весь світ. Він навіть отруїв мої сни: я бачу той самий жах, у якому залишок на шкалі мого інгалятора від астми, який рідко використовую, швидко падає до нуля. Всі ми перебуваємо у стані невизначеності і божевілля, і я чую історії, які дають надію, свідчать про розчарування та розгубленість, від друзів, яких я зустрів під час подорожей світом.

Під час цього карантину я перебуваю в Україні, де випадково залишився, коли музика, як у грі, перестала грати, і нам усім довелося знайти місце для самоізоляції. Я залишився за стінами монастиря ХVII століття як єдиний гість у готелі, і, незважаючи на фізичну ізоляцію, я перебуваю на зв’язку з іншими людьми. Усіх цікавить одне: що відбувається у цю дивну епоху коронавірусу? Ось мої думки.

Пояснення:

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота