"Як змінюються берези навесні"
Щоранку, йдучи до школи, я милуюсь берізонькою, що росте навпроти нашого двору. З приходом весни, вона веселішає. Кора вимита дощами та снігами стає на сонці яскраво-білою.Ніжні зелененькі листочки пробиваються, щоб подивитись на сонечко.Все тепліше стає надворі. Вітер наче розчісує коси берізоньці, бавлячись її золотавими сережками.
Приклавши вушко до стовбура, мені здається, що я чую рух цілющого березового соку. А птахи, що першими повернулись з теплих країв, весело оспівують ніжність та велич цих білокорих красунь.
Навесні берези практично виглядають також, як і в інший час року. Гілки у них ростуть високо (у зрілих стовбурів) і вони показують свою відмінність - білі стовбури з чорними смужками від розтріскалася кори. Однак восени береза - золота від жовтого листя на ній, взимку - на ній зовсім листя вже нема, а лише порожні гілки, а ось навесні береза зачаровує своїми сережками і зеленим листям. Нирки розпускаються і дрібні листочки так і просяться назовні. З розтріскалася кори тече сік - березовий - трохи солодкуватий від смаку дерева. Береза немов плаче від зустрічі з весною - так вона її зустрічає.
