12. У реченні поставте розділові знаки, випишіть службові частини мови, назвіть їх. Вдивляючись у широчінь небосхилу нам здавалося що перед нами не поле а безкрайне зелене море

      Пропоную скласти такий твір на тему "Яку людину можна вважати незалежною?":
     Незалежна людина – це та людина, на яку неможливо вплинути думкою іншої. Я вважаю, що така особистість самостійно керує своєю поведінкою та вчинками. Її думки не залежать від того, що подумає про неї оточення. Але чи завжди незалежність – добре? На мою думку, дуже незалежні люди інколи можуть не дослухатись корисної поради у потрібний момент та потім потрапити у халепу. Проте, звинувачувати така особистість буде тільки себе.
     Незалежність – приклад сильної волі, залізного характеру. Незалежна людина завжди розраховує лише на себе, проте це не означає, що вона є одинаком. Просто вона самостійна у своєму виборі та не бажає, щоб хтось приймав важливі рішення за неї. Інколи люди обирають легший шлях. Вони радо приймають вирішення власних проблем чужою рукою, а потім перестають бути відповідальними і за власні вчинки. Отже, незалежна людина – це та людина, що самостійно несе відповідальність за власні вчинки і робить все, що не зачіпає інтересів іншої особистості.

Володінням мовою людина відрізняється від інших живих істот. Приходячи у світ, кожен із нас потрапляє в атмосферу мови, у ній живе і розвивається. За до мови ми пізнаємо навколишню дійсність, здобуваємо знання, набуваємо здатності оцінювати явища життя, формуємо свій світогляд, вчимося планувати свої вчинки, аналізувати їх, передбачати можливі наслідки. Тільки через мову людина може сприймати й усвідомлювати думки, почуття і дії інших людей, доводити до їхнього відома результати власної мислительної діяльності, реалізовувати свої інтелектуальні можливості. За до мови люди спілкуються між собою, узагальнюють свій досвід, нагромаджують знання і передають їх один одному. Мова, отже, є дійовим інструментом формування людської особистості. 

Набуті людьми знання не зникають, вони нагромаджуються, передаються з покоління в покоління. Така передача духовних надбань, на яких базується культура, здійснюється за посередництвом мови. Внаслідок цього формується і розвивається впродовж століть і тисячоліть історична спільність людей, що має назву народ. 

Народ і його мова невіддільні одне від одного. Народ створює мову, а мова забезпечує існування народу. Народ живе доти, доки живе його мова. Людина, яка зрікається своєї мови, вбиваючи її у своїй душі, чинить злочин, зраджує ті незчисленні покоління наших попередників, які створили і зберегли для нас наш найбільший скарб — рідну мову як невичерпну скарбницю їхнього досвіду. Зберегти і примножити цей скарб — святий обов'язок кожного.